Шуляк про необхідні зміни у фінансуванні політичних партій – що відомо
Дорожня карта розвитку демократичних інституцій, якою Україна рухається в рамках євроінтеграційного курсу, вимагає від парламенту ухвалення нового законодавства щодо фінансування політичних партій. Та інших змін.
Зокрема, перегляду процедур ухвалення євроінтеграційних законів, ухвалення та імплементації закону про лобіювання, запровадження етичного кодексу народного депутата, а також зміни до закону про публічні консультації – обовʼязковість їхнього поширення на народних депутатів.
За її словами, у дорожній карті є конкретні індикатори, які стосуються діяльності Верховної Ради. Перше – питання фінансування, пов’язаного з політичними партіями. Йдеться про виборчі фонди, і про те, як привести українське законодавство у відповідність до стандартів Венеційської комісії та ОБСЄ. При цьому нардепка підкреслила – є побоювання щодо швидкого ухвалення відповідного законодавства, однак ця швидкість обґрунтована: Україна вже мала негативний досвід роботи проросійських політичних сил, і тепер вкрай важливо зробити фінансування прозорим і контрольованим.
“Ми вже маємо працюючу систему PolitData, яка дозволяє бачити витрати партій, що фінансуються з бюджету. Але ця система буде вдосконалена – прозорість і підзвітність стануть ключовими індикаторами. Робота над системним удосконаленням звітності триватиме, і Парламент планує створити більш ефективні інструменти доступу до інформації про партії”, – зазначила Шуляк.
Вона додала, що на третій квартал 2027 року також заплановано не лише ухвалення, а й імплементація закону про лобіювання – надважливий крок до чесної взаємодії між парламентом, бізнесом і державою. Йдеться про створення реєстру лобістів, цифрових інструментів для відстеження ініціатив, повної відкритості – хто, з якою ідеєю, коли і до кого звертався, і яка потенційна вартість реалізації ініціативи для держави.
“Крім цього, в дорожній карті чітко виписане завдання для парламенту щодо доброчесності – зокрема ухвалення етичного кодексу народного депутата. За шість років ми цього так і не зробили, але тепер маємо чіткий стимул це змінити. Відповідні дискусії тривають, але тепер є політична воля виконати те, що давно є вимогою і міжнародних партнерів, і суспільства”, – зауважила Шуляк.
Парламентарка також зазначила, що планується і перегляд процедури ухвалення євроінтеграційних законів. Сьогодні у порядку денному вони мають прапорець ЄС, але це замало. Потрібні кроки, щоб позбутися поправочного спаму і блокувань. Йдеться про створення більш ефективної законодавчої процедури, яка не дозволить політичним силам гальмувати ухвалення критично важливих рішень.
“Водночас, має бути змінений і формат звітування Кабміну у парламенті. П’ятничних виступів явно недостатньо. Має бути інша процедура, яка дасть інші результати. механізми взаємодії між урядом, парламентом і громадянами мають оновитися, щоби забезпечити реальну, а не формальну підзвітність”, – наголосила Шуляк.
За її словами, 2027 рік стоїть дедлайном для внесення змін до закону про публічні консультації. Зараз обовʼязковість проведення публічних консультацій не поширюється на народних депутатів, хоча вона і була прописана у базовому законопроєкті. Зміни, пояснила Шуляк, мають стосуватися прописаної процедури консультацій із громадськістю щодо депутатських ініціатив – у тому числі альтернативних законопроєктів. Очікується створення онлайн-платформи, яка стане простором для реальних, а не формальних обговорень.
“Ми вже ведемо консультації з Мінцифрою – це буде велика платформа, на якій відбуватиметься робота між громадянами, парламентом і урядом. Ми хочемо, щоб конструктивні рішення були обов’язково враховані”, – сказала Шуляк.
За її словами, окремим блоком у дорожній карті визначено завдання щодо повернення публічного управління на деокуповані території та перехід від військових адміністрацій до цивільних.
“Парламент готовий працювати 24/7, і ми це вже показуємо. Наша мета – наблизити Україну до повноцінного членства в Європейському Союзі. А Єврокомісія неодноразово визнавала: розширення ЄС – це не лише інтеграція, а й безпека та стабільність у всій Європі”, – підсумувала Шуляк.