В Україні досі не впорядковано ключові інструменти охорони нерухомої культурної спадщини. Інвентаризація пам’яток не завершена, межі й режими історичних ареалів унормовані фрагментарно.
Крім того, державний реєстр нерухомих памʼяток (ДРНП) працює лише у дослідному режимі. Як наслідок – численні корупційні зловживання.
За оцінками НАЗК, розповіла парламентарка, середній показник результатів у вирішенні проблеми відсутності публічної інформації стосовно об’єктів культурної спадщини та пам’яткоохоронному законодавстві, що призводить до забудови пам’яток культурної спадщини, становить лише 10%.
“У нас є певний прогрес у методиці обліку, але без повноцінної правової бази для електронного реєстру та без завершеної інвентаризації захист пам’яток лишається вразливим. З позитивного – оновлено Порядок обліку, що є базисом для подальшої інвентаризації, запущено в дослідну експлуатацію ДРНП, профільне міністерство регулярно оновлює та оприлюднює накази/постанови про внесення/вилучення пам’яток”, – поінформувала Шуляк.
Водночас, зауважила вона, цього недостатньо для реального захисту обʼєктів культурної спадщини від корупційних зловживань. По-перше, досі не ухвалена правова база для ДРНП: немає закону або постанови КМУ про функціонування й порядок ведення реєстру – без цього неможливо розгорнути повний функціонал.
По-друге, не завершена інвентаризація памʼяток, а межі та режими історичних ареалів унормовані частково: на 2022 рік чітко визначені приблизно в 30% населених місць; навіть чинні історико-архітектурні опорні плани часто без потрібних режимів і меж зон охорони. Крім цього, процедури погоджень на рівні закону досі не виписані вичерпно, що залишає простір для зловживань.
Яка інформація вже опрацьована
Станом на початок поточного року в ДРНП внесено:
- 4662 пам’ятки національного значення;
- 79739 пам’яток місцевого значення;
- 21 щойно виявлений об’єкт, такий, що потребує верифікації;
- 402 історико-культурні території.
Як зазначила Шуляк, оцифрованих рішень, дозволів, перевірок тощо в реєстрі поки що немає – система у фазі наповнення. Тому надважливо ухвалити закон або постанову КМУ про функціонування й порядок ведення ДРНП, аби запустити повний набір сервісів і прозорих даних.
Не менш важливо завершити повну інвентаризацію обʼєктів культурної спадщини та оприлюднити оновлені список історичних населених місць і Держреєстр пам’яток, з урахуванням результатів моніторингу.
Також потрібно впорядкувати межі й режими історичних ареалів, визначити їхні координати та внести до містобудівного та земельного кадастрів, і крім цього, закріпити на рівні закону прозору й вичерпну процедуру дозволів, погоджень та підстав для відмови в них.
“Прозорість даних і чіткі процедури – це кінець вибірковості й хаосу з дозволами. Публічний, повністю функціональний ДРНП та завершена інвентаризація – наші ключі від корупційних ризиків у цій сфері”, – резюмувала нардепка.