У ТОП-3 викликів, з якими стикаються органи місцевого самоврядування деокупованих і прифронтових громад ОМС відносять скорочення фінансування, складнощі у наданні основних публічних послуг, а також нестачу кадрів. Ці фактори безпосередньо впливають на якість відновлення і відбудови, яка у громадах посідає четверте місце основних викликів.
За її словами, на фінансування, надання послуг і кадровий дефіцит припадає відповідно 18%,16% і 12% основних викликів, з якими на сьогодні стикаються органи місцевого самоврядування у деокупованих і прифронтових громадах. На четвертому місці виклики, повʼязані з відновленням і відбудовою – 11%, на пʼятому допомога особам, які постраждали внаслідок російської агресії.
Скорочення фінансування, як свідчать результати дослідження – найбільший виклик. В деокупованих та громадах, які постраждали від бойових дій, це зумовлено руйнуванням підприємств, що наповнювали місцеві бюджети. Вони також недоотримують кошти, через переїзд громадян і компаній. Залучити бізнес у такі регіони дуже складно через нестабільність та постійну загрозу.
“Податкові преференції для бізнесу в таких громадах надзвичайно важливі, оскільки це податки у місцеві бюджети. Саме тому, у законопроєкті “Про основні засади відновлення” передбачено, що бізнесу планують надавати податкові пільги та вводити низькі відсоткові ставки на кредити. Але список потенційно ефективних преференцій для бізнесу потрібно розширювати”, – переконана Шуляк.
Вона додала, що для громад ускладнює ситуацію переведення “військового” ПДФО із місцевих бюджетів до державного. Від цього рішення особливо постраждали громади, на території яких розташовані військові частини, великі підрозділи ДСНС та поліції.
Через брак фінансування громади стають залежними від міжнародної допомоги, відтак значно зросла конкуренція за додаткове фінансування від донорів. В результаті, громадам не вистачає коштів на реалізацію важливих проєктів. ОМС вимушені скорочувати видатки на сферу благоустрою, проведення капітальних ремонтів тощо. Їм важче планувати свою роботу, вони майже не мають ресурсів для власного розвитку.
Водночас наголосила Шуляк, місцеве самоврядування зіткнулося з новими викликами в забезпеченні населення послугами у сфері охорони здоровʼя, комунальних послуг, освіти. Наприклад, для останньої на сьогодні ключовий виклик – забезпечення укриттями закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) й дитячих садочків громади. Згідно з постановою КМУ No 138, саме ОМС є балансоутримувачами укриттів у навчальних закладах. Однак вони не мають достатньо ресурсів, щоб облаштувати захисні споруди згідно з вимогами. Через це ОМС вимушені проводити навчання у дистанційному форматі.
Виникають труднощі і з організацією дистанційного навчання. ОМС мають вирішувати питання з навчальними матеріалами й технікою для дітей, які навчаються вдома. Крім цього, для громад, які були деокуповані або постраждали від бойових дій, залишається актуальним відновлення зруйнованих навчальних закладів.
У сфері охорони здоровʼя ОМС також виділяють низку викликів. Так, на початку повномасштабної війни ці громади стикалися з нестачею медикаментів. Водночас, сьогодні через неналагоджений процес контрактування лікарні вимушені існувати за рахунок власних накопичень у період між закінченням терміну попереднього контракту та укладанням нового. Крім того, через зменшення кількості населення, особливо у селах, ОМС вимушені закривати фельдшерсько-акушерські пункти.
“Як свідчать результати дослідження, найбільших збитків зазнала комунальна сфера таких громад. Повне надання комунальних послуг одразу після завершення активних бойових дій було неможливим, оскільки прифронтові громади зіткнулися з нестачею комунальної техніки – її знищили, викрали або передали на потреби армії. Іноді процес обслуговування та ремонту зношених систем комунікацій ускладнений тим, що послуги надають комунальні підприємства сусідніх громад”, – повідомила Шуляк.
Вона також підкреслила, що громади стикаються як з нестачею спеціалістів для роботи в органах місцевого самоврядування, так і з наймом працівників для роботи у комунальних закладах та установах.
“Через війну роботи в ОМС в рази побільшало, але працівників суттєво поменшало, бо люди повиїжджали. Водночас, зараз ОМС потребують спеціалістів зі знанням іноземних мов та досвідом проєктної діяльності, зважаючи на розширення міжнародної співпраці та комунікації. Так само не вистачає тих, хто міг би працювати із ВПО та сім’ями військовослужбовців, надавати якісну психологічну допомогу”, – констатувала парламентарка.
Вона нагадала, що наразі готовий до реєстрації законопроєкт “Про основні засади відновлення”, який також вже пройшов серію масштабних публічних консультацій. Він регулюватиме всі аспекти, повʼязані з відновленням України і є обовʼязковою умовою для отримання Україною 50 млрд євро від ЄС за програмою Ukraine Facility.