Шольц залишає посаду канцлера Німеччини – як він допомагав Україні

Сьогодні, 6 травня, Олаф Шольц залишає посаду канцлера. Під його керівництвом Німеччина стала одним із ключових союзників України у протистоянні агресії РФ, надаючи значну військову допомогу, а також підтримуючи євроінтеграцію країни.

Головне:

• Чим була важлива промова Шольца на початку війни в Україні?
• Як Шольц посприяв наданню Україні статусу кандидата на вступ до ЄС?
• Яку допомогу отримала Україна від Німеччини за каденції Шольца?

Знакова промова про “зміну епох” на початку війни

Через три дні після початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну, 27 лютого 2022, Олаф Шольц виступив у Бундестазі з промовою, оголосивши про “Zeitenwende” (“поворотний момент”, чи “зміна епох”).

Канцлер заявив про необхідність кардинальної зміни оборонної політики Німеччини, збільшення військових витрат та підтримки України.

Він підкреслив, що 24 лютого 2022 стало переломом в історії Європи, адже “Росія поставила собі за мету не лише знищити незалежність України, а й зруйнувати систему європейської безпеки”.

Ця промова Шольца була сигналом про зміну позиції Німеччини, яка довгий час орієнтувалася на співпрацю з Росією та дотримувалася політики стриманості у військових питаннях.

Сміливий візит підтримки

Вперше на посаді канцлера Олаф Шольц приїхав до Києва 14 лютого 2022. На тлі загострення ситуації через загрозу повномасштабного вторгнення РФ, цей візит став важливим сигналом підтримки України з боку Німеччини.

За кілька місяців Шольц знов відвідав Україну, але вже під загрозою ракетних атак російських окупантів.

Делегація союзників у складі президента Франції Еммануеля Макрона, канцлера Німеччини Олафа Шольца, прем’єр-міністра Італії Маріо Драгі та президента Румунії Клауса Йоганніса з неоголошеним візитом потягом дісталася Києва 16 червня 2022.

Цей візит показав, що Європа солідарна з Україною та стоїть на її боці.

Фото: Маріо Драгі, Еммануель Макрон та Олаф Шольц у потязі “Укрзалізниці” (t.me/UkrzalInfo)

Члени делегації відвідали місто Ірпінь, де побачили наслідки обстрілів та окупації РФ, зустрілися із президентом Зеленським, обговорили військову допомогу, а також виступили зі спільною заявою про підтримку негайного надання Україні статусу кандидата в члени Європейського Союзу.

“Кава-брейк”, який відкрив Україні шлях до ЄС

23 червня 2022 Україна отримала статус кандидата на членство в Євросоюзі, чому певною мірою посприяв Олаф Шольц.

Як писали ЗМІ, під час дискусії щодо питання про початок перемовин стосовно вступу України канцлер Німеччини запропонував прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, який виступав проти, “піти випити кави за межами кімнати”.

Такий “кава-брейк” дозволив 26 іншим лідерам ЄС проголосувати за початок переговорів щодо України без необхідної одностайності, оскільки за регламентом відсутність одного голосу не блокує рішення.

Зазначимо, що саме цю перерву на каву згадав президент України Володимир Зеленський, дякуючи Олафу Шольцу за підтримку України в останній телефонній розмові з ним на посаді канцлера Німеччини.

Допомога Україні від Німеччини

Під керівництвом Олафа Шольца Німеччина нарощувала військову допомогу Україні, починаючи від обмежених поставок до передачі “важкого озброєння”. Наразі Берлін є одним із найбільших донорів оборонної допомоги.

Підтримка Німеччини значно посилила обороноздатність нашої держави, особливо у сферах ППО, бронетехніки, артилерії та розвідки. Хоча схвалення окремих пакетів вимагало тривалих дискусій.

Фото: Німеччина оголосила про передачу установок Gepard під час першої зустрічі “Рамштайн” у квітні 2022 (GettyImages)

Для захисту міст від ракетних атак Україна отримала від Німеччини першу систему протиповітряної оборони Patriot, що є однією з надсучасних у світі.

На сьогодні на озброєнні Сил оборони є вже три батареї Patriot. Також українське небо захищають німецькі системи ППО IRIS-T, системи Skynex, зенітні установки Gepard.

Загалом за час повномасштабного вторгнення Німеччина передала на потреби ЗСУ широкий спектр військової техніки:

• Самохідні артилерійські установки Panzerhaubitze 2000;
• Танки Leopard 1 та Leopard 2;
• Бойові машини піхоти Marder;
• Гвинтокрили Sea King;
• Артилерійські системи, до прикладу MARS II;
• Різні типи дронів;
• Танки розмінувальники;
• Боєприпаси для різних видів озброєнь;
• Стрілецька зброя.

У питанні військової підтримки України з боку Німеччини окремою залишається тема далекобійних ракет Taurus.

Канцлер Олаф Шольц неодноразово казав, що Німеччина не буде передавати Україні ці ракети. Він пояснював свою позицію тим, що далекобійна зброя, здатна вражати цілі в глибокому тилу Росії, може призвести до небажаної ескалації конфлікту та може зробити Німеччину безпосередньо відповідальною за загострення війни.

Окрім військової допомоги, від початку повномасштабного вторгення Німеччина прийняла понад мільйон українських біженців, для яких уряд Шольца запровадив широкі програми підтримки.

Також лише у 2024 році Берлін виділив 200 млн євро на гуманітарну допомогу для підготовки України до зими та 170 млн євро на відновлення енергетичної інфраструктури після російських атак.

При підготовці використовувалися: інформація з сайту Представництва ФРН в Україні, публікації Bild, DW, Politico, “Мілітарний”, публічні заяви канцлера Німеччини Олафа Шольца.

Джерело