Сергій Кузьміних в інтервʼю РБК-Україна про нові правила для аптек, ціни на ліки та майбутнє ринку
Народний депутат України Сергій Кузьмених (фото: facebook com)
Про нові правила для аптек, референтне ціноутворення, націнки, маркетинг, вплив дистриб’юторів, зміни для споживачів і виробників, а також євроінтеграцію та майбутнє аптечного ринку України — читайте в інтерв’ю народного депутата Сергія Кузьміних.
З 1 березня цього року в Україні запрацювали зміни, які врегулюють аптечний ринок і які вже призвели до зниження вартості топ 100 популярних ліків в аптеках на 30%.
Є рішення РНБО, розслідування Антимонопольного комітету по дистриб’юторам. Запроваджені й законодавчі зміни, за які проголосувала Верховна Рада, а закон вже підписано президентом. Невдовзі в Україні також запрацює Національний каталог ліків, йде процес формування референтного ціноутворення. Врешті це має призвести до того, що ціни на ліки будуть знижуватися ще суттєвіше, а аптечний ринок отримає прозорішу конкуренцію.
Про те, які зміни вже запроваджені і як далі планується врегулювати ситуацію з цінами на препарати та діяльність аптечного ринку загалом – в інтерв’ю РБК-Україна розповів Сергій Кузьміних – народний депутат України, голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.
– Як ви оцінюєте загальну ситуацію з цінами на ліки в Україні? Що змінилося після 1 березня?
– Стосовно зниження цін на ліки ми маємо рішення РНБО, в якому було декілька ключових пунктів. По-перше, це заборона маркетингу до формування референтної ціни. Після цього відбулося зниження вартості ліків на 100 препаратів: виробники вже знизили їхню вартість. Зараз ми активно перевіряємо цю позицію в аптечних мережах, що дійсно вона знизилася. Крім того, додатково перевіряємо чи дійсно ці препарати є в наявності та доступні для продажу.
Далі буде формуватися референтне ціноутворення: є задача – сформувати референтні ціни на лікарські препарати до 28 квітня. Буде вибиратися середня ціна, враховуючи приклади цін чотирьох країн. Після цього відбудеться створення національного каталогу. Згідно Закону всі препарати повинні бути включені до нього до кінця червня цього року. Так ми отримаємо граничну оптову ціну до якої додамо встановлені МОЗ націнки для оптовика та аптеки та отримаємо максимальну фінальну вартість, вище якої аптека не має права продавати.
І я думаю, після цього знизиться вартість навіть більше ніж на 200 препаратів. Гадаю, ми будемо бачити, що в ціні знизилися близько 50% наявних на ринку лікарських засобів.
– Які чинники найбільше впливають на вартість лікарських засобів в Україні? Хто несе основну відповідальність за ціноутворення?
– Формування ціни – це складний процес. Він залежить від багатьох факторів, від всіх учасників ринку. Оскільки все починається з виробництва, то, по-перше, грає роль його собівартість. Впливає курс валют, тому що у нас є й імпортовані ліки, і тут має місце залежність від курсових коливань.
Регуляторні вимоги – ще один із факторів, тобто вимоги GMP, впливає логістика. Потужно впливали на формування ціни маркетингові платежі, тому що вони закладалися в собівартість продукції. І, звісно, це здорожчувало ліки. Ну і аптечні націнки. Раніше регулювалися націнки тільки на Нацперелік (Національний перелік основних лікарських засобів – ред.)
Зараз внесені зміни до 955 постанови Кабміну, і ми регулюємо ціни як на рецептурні, так і на безрецептурні лікарські засоби. Зниження ціни по них передбачається на рівні до 25%.
– Що входило в маркетингові платежі – це в тому числі бюджет на рекламу по телебаченню, в інтернеті?
– Є багато варіантів маркетингових платежів. Це і айті, і реклама по телебаченню та в інтернеті. Але основне, що сюди входить – це повернення коштів аптечним мережам за використання, тобто кошти аптечним мережам, щоб вони продавали той чи інший препарат, який виводиться на ринок. Умовний ібупрофен.
Точно достеменно невідомо, який відсоток від ціни займав цей маркетинг. Хтось каже, що в середньому це було 12-15%. Деякі документи показують, що інколи маркетингові платежі доходили на окремий препарат до 60%. Аптечні мережі просили так званий “маркетинг”, щоб допустити такі ліки до продажу у себе. Звісно, це все призводило до подорожчання ліків для споживачів.
Так само ми маємо справу в Антимонопольному комітеті з приводу дистриб’юторів, які у нас також задіяні в цьому ланцюгу – між виробником і аптечними мережами. Справу розслідують, і керівник Антимонопольного комітету заявляє, що основні дії по розслідуванню вже завершені, і що будуть вироки з приводу зговору двох дистриб’юторів.
Що стосується роботи Верховної Ради в цьому напрямку, то ми прийняли закон, де є чітко визначена цифра: має бути не більше 8% націнки на всі лікарські засоби. Тобто це також приведе нас з вами безпосередньо до здешевлення препаратів, які є у продажі.
– Чи значить це, що в певних аптечних мережах не будуть пропонувати, не будуть акцентувати увагу споживача на дорожчих ліках замість дешевих? Не будуть казати “навіщо вам ібупрофен за 45 гривень, візьміть краще за 250”.
– Насправді це взагалі і є наша основна мета. Аптеки – це заклади охорони здоров’я, де фармацевт повинен надати якісну фармацевтичну послугу. Що мається на увазі? Людина приходить, скаржиться на захворювання, і фармацевт підбирає ліки, а не щось безрецептурне, за що аптечній мережі дається маркетинг. Це основна мета: аптеки повинні лікувати, а не просто просувати незрозуміло що, якісь незрозумілі препарати. А це у свою чергу призводить до самолікування, до погіршення стану пацієнтів.
Тому оця історія, яка мала місце, повинна закритись. І аптека повинна лікувати, а не займатися маркетингом і продавати тільки те, за що платять.
– Які державні установи задіяні в процесі, об зробити ринок прозорішим, більш врегульованим?
– В цій роботі задіяні чи не всі відповідні державні органи. Міністерство охорони здоров’я наразі формує необхідні нормативні акти. Верховна Рада проголосувала законопроект №11493, він вже підписаний президентом. Ми маємо рішення РНБО, задіяні також податкова, Антимонопольний комітет. Рішення РНБО поширюється й на силові структури, щоб посилити контроль за даним процесом. Активно задіяні Держпродспоживслужба, Держлікслужба. Всі структури зараз працюють в цьому напрямку.
– Чи достатньо для цього закону, який був прийнятий? Чи необхідні ще нові комплексні пропозиції?
– Є пропозиція, яку ми піднімали і озвучували на Комітеті здоров’я нації. Вважаю, що потрібно розробити комплексний законопроект, пов’язаний з діяльністю аптечної галузі. Є таке поняття – належна практика, яка має бути запроваджена для виробництва, для дистриб’юторів і також для аптечних мереж. Мати з’явитися добре прописаний документ, який встановить, які правила гри мають діяти в цій галузі. Враховуючи, що ми рухаємось в Євросоюз, ми повинні дотримуватися всіх цих вимог.
Зараз збирається законопроект, де буде докладно описана вся діяльність аптечних закладів: що дозволено, що заборонено, навіть буде прописано, яка має бути територіальна відстань між аптеками. Ми бачимо реальність: в нас просто величезна кількість аптек. Тому буде розроблено комплекс регуляторних заходів для регулювання даної ситуації.
На даний момент щодо цієї галузі був проголосований тільки один законопроект, де йдеться про обмеження діяльності дистриб’юторів. Це було необхідно, адже є висновок Антимонопольного комітету. Відповідно до цього висновку, два дистриб’ютори формують політику цілого ринку. Тобто 85% обігу всіх ліків – в руках у двох дистриб’юторів. Це пряме порушення антимонопольного законодавства.
В законопроекті прописано, що кожному дистриб’ютору, який звертається, виробник має надати йому товар в рівних умовах з іншими. Не лише якимось двом, а кожному з тих, хто має відповідні документи на дистриб’юторську діяльність.
Крім того, прописана і націнка дистриб’юторів, також запропонували врегулювати маркетинг. Зараз Міністерство охорони здоров’я готує підзаконні акти з приводу постанови, громадське обговорення врегулювання маркетингових платежів. Готується постанова з приводу референтування, декларації.
В законі нарешті прописане і з’явилося визначення, що таке аптечна мережа. Це пов’язане з антимонопольним законодавством, оскільки Антимонопольний комітет просив дати визначення, що таке аптечна мережа. До цього у нас цього визначення не було. Не було прописано, чи пов’язані вони з юридичними особами. Ці зміни проголосовані, закон підписано президентом і вже вступив в дію.
Тепер ми маємо це контролювати. Ми чудово розуміємо, що є величезна кількість аптек. Мережі тепер зобов’язані задекларувати, що це все їхня мережа, яка складається, скажімо, з тисячі аптек. І мережа має цивілізовано платити податки, не уникаючи їх шляхом дроблення на одиничні аптеки, які нібито є окремими компаніями. І такі мережі будуть наповнювати державний бюджет.
– Чи були раніше закони, які дозволяли регулювати діяльність аптечних мереж, щоб не допускати таких ситуацій, які зараз виникли на ринку?
– Були такі спроби, але вони не доходили до свого логічного завершення, тобто до прийняття.
– Також є інформація, що аптечні мережі різними методами боролися із маркетплейсами, де ліки можна було забронювати в тих же аптеках суттєво дешевше. В чому тут полягала проблема?
– Тут ще наявна проблема в самих маркетплейсах. В Україні є три маркетплейси: сайт Таблетки.юа, Ліки 24 і Glovo, яке теж пов’язане з ліками. Сайт Таблетки.юа – це маркетплейс, який тільки може забронювати замовлення, але ліки із замовлення треба забрати особисто. Сайти Ліки24 і Glovo робили доставку, і це було заборонено. Зараз це може робити тільки поштовий оператор чи власне аптечна мережа, а не такі сайти.
Прибираючи націнку з маркетингу, ми бачили історію, коли в аптеці вартість препарату 100 гривень, а при замовленні на сайті Таблетки.юа в цій же аптеці, то вартість вже на 20% дешевше. Це чудовий приклад того, як працював цей маркетинг.
Втім, такі сайти набирали обертів в Україні, і близько 25% ліків в Україні купувалися саме через них. Це зручно: там людина читає інструкцію і може забронювати собі препарат, знайшовши аптеку поруч з роботою чи домом, чи по маршруту, яким буде рухатися протягом дня. Підкреслю – тільки забронювати. А з приводу купівлі, то у нас діє закон про електронну торгівлю, прийнятий у 2022 році. Там чітко прописані умови доставки ліків додому. І умовні Ліки24 і Glovo робити цього не можуть.
– Як на ваш погляд впроваджувати ці зміни, щоб не зарегулювати сферу і дати ринку розвиватися, і щоб не було зговорів, маніпуляцій, торгових війн, ухилення від сплати податків та інших проблем?
– Зараз відбувається досить потужна історія таких змін. Формування референтної ціни – це досить цікаве і дійсно сильне рішення. Президент також підписав закон про БАДи, який обмежує діяльність незрозумілих харчових добавок. Буде обмеження маркетингу та інші ефективні дії, які обов’язково призведуть до зниження вартості препаратів. Можливо, це не відбудеться миттєво, завтра на ранок. Але пройде 3-4 місяці, і ми побачимо суттєве зниження вартості препаратів в аптеках.
І щодо БАДів – вони вже не будуть рекламуватися таким агресивним способом, не будуть позиціонуватися як заміна чи альтернатива дійсно дієвим лікам. Виробник БАДу тепер буде зобов’язаний декларувати, з чого його БАД складається. Якщо у складі препарату міститься АФІ (активний фармацевтичний інгредієнт, – ред.), тоді це вже не БАДи, а ліки. І такі препарати мають реєструватися як лікарський засіб, а не як БАД. Тобто ми зараз виправляємо цю історію. Є ще певні проблеми в галузі косметології, але я впевнений, що всі разом такими комплексними діями ми дійдемо до правильної історії.
– Яка ваша оцінка існуючих в Україні програм реімбурсації? Чи дієві вони і як, на вашу думку, можна їх покращити?
– Програма реімбурсації у порівнянні з 2024 роком розширилася на 1,6 млрд. Раніше ми мали фінансування на рівні 4,9 мільярдів, зараз фінансування програми складає 6,2 млрд гривень. Це вже зростання на 20%, і я впевнений, що фінансування буде й далі збільшуватися.
Звісно, в багатьох країнах Європи є страхова медицина, і держави покривають більше. Ці результати, які вони мають зараз, формувалися десятиріччями. У них були досить потужні перехідні періоди. Ми збільшуємо фінансування таких програм кожного року. Звісно, хотілося б більше, хотілося б 100% реімбурсації. Але треба пам’ятати, що це ж країна у війні, і з точки зору бюджету це було б тяжко.
– Українська модель аптечного бізнесу – чим вона відрізняється від європейських практик? Які плюси, які мінуси?
– Тут нам ще багато питань треба регулювати, цей процес тільки починається. Ми досить суттєво відрізняємося від багатьох європейських моделей. Ми відрізняємося навіть кількістю аптек. Їх кількість в деяких країнах Європи регулюється залежно від кількості населення. Скажімо, має бути одна аптека на 6 тисяч людей. Ми зараз маємо ситуацію, коли одна аптека – на 1800 людей.
Забираючи з ринку маркетинг, кількість аптеки почне зменшуватися, вони будуть закриватись, це факт. Наприклад, аптеки у величезних торгових центрах, де оренда складала і 300-500, і навіть 700 тисяч гривень.
Треба розуміти, що аптека – це заклад охорони здоров’я, це не магазин, який має бути на кожному кроці, який має світитися і продавати невідомо що. В аптеці має продавати висококваліфікований фармацевт, а не просто хтось, як зараз це відбувається в наших аптеках.
– Чи мають вплив на ситуацію, яка зараз склалася на аптечному ринку, великі міжнародні фармацевтичні компанії?
– Звісно, вони мають вплив, вони присутні на нарадах в Міністерстві охорони здоров’я, в Комітеті постійно зустрічаємось з європейськими організаціями, американськими. Профільні структури чують їхні пропозиції з приводу імпорту ліків, з приводу референтного ціноутворення. В більшості їхні пропозиції почуті. І мені здається, вони залишилися задоволені, що ми йдемо в цивілізовану європейську напрямку. І, до речі, вони також підтримують цей розвиток те, по якому вектору ми рухаємося, як рухаються цивілізовані європейські країни.
Чи були від них такі скарги, що ви хочете так прямо знизити ціни, що їм, таким міжнародним гравцям, їм буде невигідно їх продавати тут? І це не ставило під загрозу поставки певних препаратів? Ні, точно не ставить.
– Яку частку на нашому ринку займають препарати іноземних виробників, а яку – українських?
– Тут для прорахунку беруться дві величини. Перша – скільки таких препаратів в коробках, і друга – скільки це в грошах. В грошах українського виробника – близько 40%, а 60% – іноземного. А в коробках – навпаки: 60% українського виробника 40% – продукції від імпортерів. Це нам говорить про те, що ліки українського виробника займають суттєву частину нашого ринку.
– Як на ринок вплине євроінтеграційний трек, коли ми синхронізуємо по різних галузях наше законодавство відповідно до того, що від нас вимагає Європейський Союз. Що зміниться для виробників, для аптечних мереж?
Змінюється контроль якості, він буде європейській. Є закон, відповідно до якого такі зміни вступають в дію з 1 січня 2027-го року. В законі дуже добре прописаний контроль якості виробництва. Також покращать свою роботу регуляторні органи: Держлікслужба, Державний експертний центр, вони будуть об’єднані в єдиний регуляторний орган. Це вони мають мають дублюючі функції в багатьох питаннях.
– Щоб підсумувати нашу розмову, як ви оцінюєте теперішні кроки держави, профільних органів, в бік регулювання аптечного ранку, аптечної галузі? Що ми отримаємо в перспективі?
– Наша перша мета – це якість ліків. Бо все-таки ліки – це про якість, а не про вартість. Друга мета – це доступність і прийнятна ціна. І тут величезна заслуга президента, бо він також втрутився в цю історію, зібрав РНБО і дав певні розпорядження. Я впевнений, що через деякий час ми побачимо зменшення вартості ліків в аптеках для споживачів. І ми зробимо гарне цінодекларування, Національний каталог цін на ліки, референтні ціни.
Ми будемо чудово бачити середню ціну на ці препарати в Європі, і українські виробники не повинні бути дорожчі, ніж ця вартість. Ми будемо тепер бачити ціноутворення виробника, дистриб’ютора, де націнка не буде вищою за 8%. І будемо бачити аптечні мережі, де також прописана їхня націнка на рівні не вище 25-35%. Раніше такого не було.
В цьому ціноутворенні буде значно більше прозорості. І діятиме заборона, завдяки якій націнка вже не зможе бути вищою за певний відсоток. Раніше ж регулювалася націнка тільки по Національному переліку. По всіх інших категоріях препаратів аптечні мережі могли робити просто величезні накрутки, і це не регулювалося.
1-го березня рішенням РНБО, постановою Кабінету міністрів, було запроваджене чітке регулювання цього питання. І вийшло так, що маленькі аптечні мережі сказали: “Дякуємо, ми стільки раніше не заробляли”. Великі ж гравці кажуть, що це погано. А дрібні мережі заявляли, що маркетингу раніше взагалі не бачили. Тому коли великі мережі кажуть, що не заробляють, то в цьому є велика доля маніпуляцій.