Ситуація навколо “Сенс Банку” вказує на можливу масштабну корупційну схему, яка діяла протягом багатьох років і обслуговувала нелегальний ігорний бізнес.
За словами Гетманцева, випадок з державним “Сенс Банком” виходить за межі окремих порушень і має ознаки масштабної злочинної схеми.
Ігорний бізнес та “сера” схема “Сенс Банка”
Йдеться про системну діяльність групи осіб, які могли використовувати державний банк для обслуговування нелегальних фінансових потоків, зокрема, у сфері азартних ігор, розповів Даниїл Гетманцев.
“Це випадок створення організованої злочинної групи, яка, використовуючи свої посади в державному банку, за мовчазною згодою регулятора та правоохоронних органів, протягом тривалого часу здійснювала злочинну діяльність”, – зазначив нардеп.
Він підкреслив, що подібні механізми могли функціонувати роками і призводити до значних втрат бюджету.
“Додайте до цього зрив впровадження державної системи онлайн-моніторингу – ось готовий “рецепт успіху”, який дозволяє ігорникам позбавляти бюджет десятків мільярдів гривень щорічно”, – зазначив Даниїл Гетманцев.
Він також звернув увагу на повідомлення про можливе використання банку для проведення транзакцій, пов’язаних з “міксерами” (сервісами анонімізації криптовалютних платежів).
За його словами, до ВСК надходить інформація про те, що певні групи нібито спочатку “загоняють” керівників на банк, а потім диктують їм умови для проведення сумнівних операцій.
Відповідальність банку та реакція правоохоронців
Окремо парламентарій підкреслив роль банківської системи в цих процесах.
“Коли банк бере на себе функцію здійснення нелегальних платежів для азартних ігор і фактично надає цю послугу найбільшим операторам – це одна велика корупційна конструкція”, – наголосив він, а також порушив питання про дії регулятора.
“Чому цього не помічав Національний банк? Навіть системно закривав очі на порушення”, – акцентує парламентарій.
Водночас, за словами Гетманцева, правоохоронні органи вже відреагували на ситуацію.
“Звернула увагу Генеральна прокуратура – вже проведені обшуки та порушені кримінальні справи”, – повідомив голова парламентського комітету.
Він підкреслив, що розслідування не повинно обмежуватися окремими епізодами або прізвищами.
“Йдеться не про одну особу, не про один епізод. Це масштабна схема. І розкривати її потрібно саме з огляду на це обставину”, – наголосив він.
Окремо нардеп заявив про необхідність жорстких рішень щодо всіх фігурантів справи. На його думку, пояснення має надати і голова правління “Сенс Банка” Олексій Ступак.
“Ми повинні заслухати голову правління банку. Він досвідчений керівник і має відповісти на питання щодо системи, яка є зоною його відповідальності, так само як і зоною відповідальності НБУ за відсутність належного контролю”, – зазначив нардеп.
Чи заслухають голову НБУ?
За даними, озвученими під час засідання ВСК, слідчі дії у справі тривають. Водночас частина заслуховувань, зокрема за участю керівництва НБУ, перенесена на наступне засідання через відрядження посадових осіб.
Народний депутат і голова ВСК Ярослав Железняк повідомив, що перевірив “достовірність відряджень”, а виклик голови Нацбанку Андрія Пишного залишається актуальним і запланований на 14 травня.
Зазначимо, журналіст видання “Українська правда” Михайло Ткач оприлюднив фрагменти ймовірних розмов фігурантів справи “Мідас”, де зокрема обговорювалося призначення лояльних членів наглядової ради “Сенс Банка” за погодженням з так званими “смотрящими”.