Сенс Банк планують приватизувати у 2026 році – причини підготовки до продажу.

У липні 2023 року держава націоналізувала “Сенс Банк” за 1 гривню. Тепер банк знову планують повернути в приватні руки, і це має відбутися вже цього року.

Головне:

• Курс на продаж: Націоналізований у 2023 році через російських власників “Сенс Банк” повинен бути приватизований без затримок вже у 2026 році.
• Скандал з плівками НАБУ: Навколо банку виник резонанс через оприлюднені записи, де фігуранти справи “Мідас” нібито обговорювали контроль над наглядовою радою банку.
• Кадрові наслідки: На фоні медійного скандалу голова наглядової ради банку тимчасово відсторонився від виконання обов’язків.

Як і чому держава націоналізувала “Сенс Банк”

Процес переходу “Сенс Банка” (який до кінця 2022 року називався “Альфа Банк Україна”) у власність держави розпочався через його власників – російських олігархів.

Основні акціонери банку – Михайло Фрідман, Петро Авен та інші партнери з “Альфа-Груп” – ще у лютому 2022 року потрапили під європейські санкції через зв’язки з російською владою, а згодом санкції проти них запровадила й Україна.

Восени 2022 року був ухвалений спеціальний закон, який дозволив державі виводити з ринку системно важливі банки. А 21 липня 2023 року Кабмін офіційно викупив усі акції “Сенс Банка” всього за 1 гривню.

З того часу фінансовий заклад став на 100% державним, а управління ним перейшло до Міністерства фінансів.

Як пояснюють у Нацбанку, санкції проти власників створили пряму загрозу для стабільності “Сенс Банка” та коштів його клієнтів. Через накладені обмеження акціонери більше не могли фінансово підтримувати банк – поповнювати його капітал до необхідного рівня та вчасно рятувати від можливого банкрутства.

Ці ризики мали реальні наслідки. Через те, що позичальники стали гірше виконувати свої зобов’язання, капітал “Сенс Банка” стрімко скорочувався. З березня 2022 року по липень 2023 року він зменшився на 50%, тоді як інші великі банки, навпаки, наростили свій капітал в середньому на 29%. Саме тому банк націоналізували.

Чому “Сенс Банк” приватизують

На початку жовтня 2025 року уряд розпочав підготовку до приватизації “Сенс Банка”. Мета, як пояснювали в Кабміні, – зменшення частки державної власності в банківському секторі та залучення коштів від продажу до державного бюджету.

Як зазначав Мінфін, продаж акцій “Сенс Банка” проходитиме в три етапи:

• підготовка пакета акцій до продажу;
• проведення конкурсу;
• укладення договору купівлі-продажу.

Сьогодні президент Володимир Зеленський підкреслив, що “Сенс Банк” необхідно приватизувати у 2026 році.

“Не повинно бути жодних затримок у процесі приватизації: цього року банк має бути приватизований”, – заявив президент після зустрічі з головою уряду Юлією Свириденко.

За словами Свириденко, уряд доручив Мінфіну разом з Нацбанком провести аналіз ефективності роботи органів управління “Сенс Банка” та прискорити його приватизацію. При необхідності, як зазначила прем’єр, можуть бути ухвалені кадрові рішення.

Тінь “плівок Міндича”

У листопаді минулого року навколо банку виник публічний резонанс. На фоні оприлюднення НАБУ та САП аудіозаписів у справі “Мідас”, народний депутат Ярослав Железняк заявив, що на плівках згадується “Сенс Банк” та ім’я Василя Веселого (якого в медіа називали особою, пов’язаною з Офісом президента).

Парламентарій припустив, що Веселий нібито виконує роль “радника наглядової ради”, який координує його роботу. У самому банку цю інформацію оперативно спростували, зазначивши, що їхня наглядова рада взагалі не має жодних радників, тому слова депутата є некоректними.

Тема отримала продовження на початку травня 2026 року, коли видання “Українська правда” опублікувало нібито нову частину записів розмов фігурантів справи “Мідас”. У своєму матеріалі видання висунуло версію, що брати Андрій і Василь Веселі нібито отримали вплив на “Сенс Банк” і увійшли до складу акціонерів “Карпатнефтехима” в інтересах тодішнього голови ОП Андрія Єрмака.

Крім того, журналісти стверджують, що на записах Василь Веселий та фігурант справи Олександр Цукерман, ймовірно, обговорюють наглядову раду банку та плани зробити шість її членів “підконтрольними”.

Після публікації записів голова наглядової ради банку Микола Гладищенко тимчасово відсторонився від своєї посади на період, необхідний для “з’ясування всіх обставин у рамках негативної інформації про банк, поширеної в медіа”.

Виконання обов’язків голови наглядової ради було покладено на Петра Новака. Він приєднався до наглядової ради в жовтні 2025 року як незалежний член. З березня 2026 року Новак є громадським радником президента Польщі Кароля Навроцького.