З 2022 року під санкціями опинилася приблизно половина відомих українських олігархів. Це викликало серйозні проблеми для цілих галузей – від видобутку газу та титанових руд до експорту.
Як держава намагається вирішити цю дилему – у матеріалі РБК-Україна.
Читайте також: Зеленський ввів санкції проти Богдана, той відреагував
Основне:
- Санкції негативно вплинули на цілі сектори економіки, оскільки вони торкнулися бізнесу близько половини олігархів
- Санкції в Україні застосовуються досить вибірково. Держава публічно не комунікує причину їх введення
- Через санкції зупинено видобуток титанової руди та газу приватним компаніям Фірташа та Smart Energy
- Методів обходу санкцій – чимало, від використання офшорів до фіктивного працевлаштування
- Україна повинна перейти до європейського механізму, який блокує діяльність компанії, поки вона не позбудеться впливу проблемного власника.
Зв’язок підсанкційного акціонера та його бізнесу
З початку повномасштабного вторгнення Україна різко посилила санкційну політику, щоб переслідувати осіб, компанії та навіть танкери, які підтримують російську економіку.
На сьогодні в Державний санкційний реєстр внесено 13,4 тисяч фізичних осіб та 9,4 тисяч компаній. У ці списки також потрапили деякі з найбагатших українців, яких можна назвати олігархами через їхній вплив на політичне життя та медіа.
До лютого 2022 року санкції були накладені на Віктора Медведчука та Дмитра Фірташа, наприкінці 2022 року в санкційні списки потрапив Вадим Новинський. Особливо число олігархів, які потрапили під санкції, зросло в лютому 2025 року, коли безстрокові обмеження були введені щодо Константина Жеваго, Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова та Петра Порошенка.
“Приблизно половина олігархів наразі знаходиться під українськими санкціями. Ці особи є кінцевими бенефіціарними власниками величезного сектора української економіки”, – коментує РБК-Україна керівник санкційного напрямку аналітичного центру “Інститут законодавчих ідей” Андрій Климосюк.
Половина олігархів – під санкціями (Інфографіка РБК-Україна)
Коли держава вводить санкції щодо власників великих підприємств, санкційний режим починає впливати і на їхні компанії. Виникає парадоксальна ситуація, коли санкції, покликані ускладнити життя лише окремій особі, створюють проблеми для окремих компаній і навіть цілих секторів економіки.
“Формально активи осіб, що підпадають під санкції, не блокуються, але ми спостерігаємо негативні наслідки для діяльності підприємств з такими акціонерами”, – зазначає Климосюк.
Цю проблему визнають у Міністерстві економіки, екології та сільського господарства. Під час конференції “Інституту законодавчих ідей” (14 квітня) начальник Управління санкційної політики Мінекономіки Олександр Тищенко перерахував ключові законодавчі норми, які встановлюють зв’язок між акціонером, що підпадає під санкції, та його бізнесом. В першу чергу – це норма Кодексу про надра, яка передбачає припинення дії спецдозволу на розвідку та видобуток корисних копалин для компанії, якщо її кінцевий бенефіціар потрапляє під санкції.
Ще одна зв’язок прописана в Податковому кодексі, який забороняє компанії з підсанкційним бенефіціаром отримати відстрочку по сплаті податків або відшкодуванню ПДВ. Крім того, у такої компанії можуть виникати проблеми на митниці та при отриманні різних дозволів, додав представник Мінекономіки.
Читайте також: Експортери розповіли про ключові проблеми повернення ПДВ
Через положення двох кодексів найбільше від санкційної політики страждають видобувні компанії та експортери: першим держава призупиняє дію спеціальних дозволів, а другим – не повертає ПДВ, пояснює Андрій Климосюк.
Зупинка видобутку впливає на громади, де вона здійснюється. В основному великі видобувні компанії формують навколо себе мононаселені пункти та є основними роботодавцями для певного населеного пункту.
“Якщо поїхати в Житомирську область (область, де багато видобувають різних корисних копалин – ред.), ми побачимо, що техніка стоїть, люди не ходять на роботу, затоплені кар’єри, з яких потрібно постійно відкачувати воду”, – коментує виконавчий директор Національної асоціації видобувної промисловості Ксенія Орінчак.
Вибірковість санкційної політики
Пропозицію про введення санкцій готує ініціатор, в основному – це Служба безпеки України, але також це може бути Національний банк, Кабмін, парламент і президент. Ініціатор готує обґрунтування для застосування санкцій, направляє його на розгляд Ради національної безпеки і оборони. Вона погоджує його і передає в Офіс президента, оскільки всі санкції вводяться указами глави держави.
На цих етапах рішення про санкції може змінитися, наприклад, в ньому можуть бути додані конкретні спецдозволи, які потрібно зупинити для тієї чи іншої компанії, можуть бути застосовані інші обмежувальні заходи. Офіс президента може безпосередньо регулювати “асортимент” санкцій.
“Це дуже ручна і вибіркова історія, тому що деякі спокійно працюють, з ними нічого не відбувається, а в деяких секторах – проблеми”, – коментує Климосюк.
В деяких указах президента прописані навіть номери конкретних спецдозволів, які повинні бути зупинені, немає єдиного підходу до всіх підсанкційних осіб, додає співрозмовник.
Ще одним недоліком санкційної політики є відсутність інформації про причини їх накладення (вона – не публічна). У жовтні 2025 року за позовом оператора держлотереї “М.С.Л.”, Європейський суд з прав людини прийняв рішення, що частина обґрунтування повинна бути оприлюднена, щоб особа, проти якої введені санкції, могла зрозуміти, в чому її звинувачують, і звернутися до суду.
“У нас цього взагалі немає. Ви заходите в реєстр санкцій, вводите прізвище “Новинський” і в причинах ви побачите пункт статті закону і все. Європейський суд сказав, що цього недостатньо, причина повинна бути індивідуальною в кожному конкретному випадку”, – коментує Климосюк і додає, що Україна повинна виконувати це рішення.
Читайте також: Суд відхилив апеляцію про скасування проти громадянина РФ
Шанси оскаржити санкції в українських судах – невеликі. Більше того, існує позиція Великої палати Верховного суду, в якій зазначається, що судова влада не може оцінювати обґрунтованість введення санкцій, адже національна безпека – це виключна прерогатива президента, додає експерт “Інституту законодавчих ідей”.
Повна закритість будь-якого обґрунтування заважає поширенню санкцій України на територію ЄС, заявив 14 квітня радник Департаменту міжнародного права МЗС України Богдан Чумак. Він підкреслив, що для міжнародних компаній європейські санкції мають набагато більше впливу, ніж блокування активів в Україні.
Проблеми видобувних компаній
Петро Порошенко ще на початку 2022 року переписав більшу частину свого бізнесу на сина Олексія. Згідно з реєстром “Опендатабот”, Олексій Порошенко є 100%-им власником, зокрема, “Київської кондитерської фабрики ROSHEN”. Видання звернулося за коментарями до компанії ROSHEN про те, як введені в 2025 році санкції впливають на бізнес, але відповіді не отримало.
Найбільше від санкцій постраждала видобуток важливої сировини. Наприклад, був зупинений видобуток титанової сировини компаній Дмитра Фірташа – Group DF.
Група реалізує три гірничодобувних проекти. Видобуток і переробка титанової сировини здійснюється на Межиреченському гірничо-збагачувальному комбінаті в Житомирській області. З 2022 року Державна служба геології та надр кілька разів призупиняла дію спецдозволів для цього підприємства, після чого Group DF відновлювала їх дію через суд. На сьогоднішній день комбінат випускає титансодержащі концентрати.
Група побудувала на 60% Мотроновський ГЗК у Дніпропетровській області. Спецдозволи на розробку родовищ цього підприємства на сьогодні залишаються призупиненими. Також держава анулювала спеціальне дозволення на Стремигородське родовище в Житомирській області, в дослідження якого вже було інвестовано близько 10 млн доларів, прокоментували РБК-Україна в прес-центрі Group DF.
Читайте також: Зеленський продовжив санкції проти Фірташа
На початку березня прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявила про правові підстави для анулювання трьох спеціальних дозволів Group DF і про плани щодо пошуку нового інвестора для цих активів.
“Санкції фактично змусили всі наші видобувні та переробні підприємства перейти в режим вимушеного простою, що призвело до прямих збитків для держави у вигляді недоотриманих податків, ренти та експортної виручки”, – коментує компанія.
Також зупинені дві з чотирьох газодобувних компаній групи Smart Energy, яку в 2022 році Вадим Новинський передав в міжнародні трасти – Smart Trust і Step Trust. У компанії зазначають, що кінцевими бенефіціарами трастів є громадяни Кіпру та дві кіпрські компанії.
“Вадим Новинський офіційно з 2022 року не є бенефіціарним власником Smart Holding, не бере участі в бізнесі, не впливає на прийняття рішень і не отримує жодних дивідендів від діяльності активів”, – коментує РБК-Україна генеральний директор Smart Holding Іван Герасимович і додає, що на сьогоднішній день компанією керують трастові управляючі.
На них також були накладені санкції, в результаті чого Госгеонедра в листопаді 2024 року призупинила дію ряду спецдозволів. У Smart Energy оцінюють втрати по видобутку газу в минулому році в розмірі 85,5 млн кубометрів. Свердловини не працювали весь минулий опалювальний сезон.
Навіть якщо зараз дозволити видобуток, частина з них може вже не мати попередньої продуктивності. Прогнозувати втрати видобутку складно, але компанія готова відновити видобуток, коли заборона буде знята, говорить Герасимович.
Ще один кейс – це блокування повернення ПДВ для компанії Ferrexpo внаслідок введення санкцій проти Константина Жеваго. За інформацією самої компанії, він є бенефіціаром траста (The Minco Trust), який володіє компанією Fevamotinico (власник 49,3% акцій Ferrexpo, найбільший акціонер).
У березні 2025 року Державна податкова служба припинила повертати податок компанії, і на сьогоднішній день сума невідшкодованого ПДВ перевищує 90 млн доларів. 22 квітня Ferrexpo заявила про ризик банкрутства та необхідність докапіталізації компанії на 100 млн доларів. Привлечение нового капіталу повинно скоротити частку Жеваго в структурі власності компанії, але нижче 24,9%, зазначається в офіційному повідомленні Ferrexpo.
Ще одним цікавим прикладом впливу санкцій на бізнес є випадок з IDS Ukraine – найбільшим в Україні виробником бутильованої води (бренди “Моршинська” та “Миргородська”). Справа в тому, що половиною компанії (49,99%) володіє підсанкційний російський олігарх Михайло Фрідман (власник “Альфа-Банку”, який був націоналізований у 2023 році і став “Сенс Банком”) та його партнери. Через це IDS Ukraine не може прод