У НАТО тривають складні переговори щодо майбутньої підтримки України, при цьому деякі країни виступають проти встановлення фіксованих внесків на допомогу Києву.
За словами посолки, Альянс вже перебуває на фінальному етапі підготовки до саміту в Анкарі, де підтримка України стане однією з основних тем обговорення.
Одним із ключових питань залишається пропозиція генерального секретаря НАТО Марка Рютте про виділення країнами-членами Альянсу 0,25% ВВП на допомогу Україні.
Гетьманчук зазначила, що наразі вже сім держав НАТО досягли або перевищили цей рівень фінансування.
“Зрозуміло, що ці сім країн підтримали цю ініціативу, разом з деякими іншими. Але є країни, які хотіли б мати, як вони кажуть, більше гнучкості і не мати фіксованих зобов’язань щодо підтримки України. Вони б хотіли бачити якийсь альтернативний варіант”, – пояснила вона.
Незважаючи на це, питання допомоги Україні вже офіційно визначено одним із трьох основних пріоритетів саміту НАТО.
“Ми серед пріоритетів саміту. Саме тому триває така жвава дискусія про те, в чому ця підтримка повинна вимірюватися, як вона має бути зафіксована”, – зазначила Гетьманчук.
За її словами, ідея з 0,25% ВВП, хоч і не отримала підтримки в нинішньому вигляді, проте запустила більш широку дискусію про те, як зробити допомогу Україні “постійною, передбачуваною та значною”.
“Можливо, генсек свідомо завищив цю планку. Але почалося жваве обговорення, ця ідея дала старт правильному обговоренню: як все ж зробити так, щоб підтримка України була зафіксована, і щоб вона була постійною, передбачуваною та значною. І навіть, я б сказала, оцифрованою: щоб це було на рівні певних цифр”, – додала голова Місії України при НАТО.
Посолка також звернула увагу, що часу для компромісу залишається обмаль – до саміту НАТО всього шість тижнів, а частина країн не готова узгоджувати конкретні цифри або відсотки фінансування на папері.
“Відбувається складна і делікатна дискусія про розподіл фінансового тягаря серед країн НАТО. Адже, погодьтеся, не зовсім адекватною є ситуація, коли в цьому році з усіх задекларованих внесків для України на військову допомогу фактично дві країни покривають майже половину всіх внесків”, – зазначила вона.
Схожа ситуація і з програмою PURL, де менше десяти країн “фактично на собі це тягар несуть”.
Водночас вона назвала позитивом те, що жорстке закріплення показника в 0,25% не підтримали, адже це могло б стати своєрідним “потолком” для держав, які вже надають Україні більше допомоги.
“Таким чином, ми не будемо демотивувати країни, які вже досягли 0,25% або більше, зупинитися на цих показниках. Адже, якби зафіксували 0,25%, то ми б встановили певний “потолок”. А ті, хто можуть нам найбільше допомогти, вже досягли цих 0,25%”, – пояснила Гетьманчук.
За її словами, саме ці країни і надалі залишатимуться основними донорами військової підтримки України.
“Тому нам не потрібно їх зупиняти або обмежувати, адже ми будемо і далі звертатися до них за новими внесками”, – підсумувала посолка.