Російські збройні сили були занесені до чорного списку ООН за випадки сексуального насильства під час війни.

Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, яке систематично вживається російськими окупаційними військами, є серйозним воєнним злочином.

У щорічному звіті Організації Об’єднаних Націй, опублікованому в п’ятницю, російські збройні та силові структури офіційно включені до списку сторін, що несуть відповідальність за сексуальне насильство під час війни. Про це 29 травня повідомив у Telegram Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

У доповіді ООН зазначається, що організації вдалося підтвердити 310 випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, на території Росії та тимчасово окупованих українських землях стосовно військовополонених і цивільних осіб, які утримуються. Більшість постраждалих — чоловіки.

Також у документі вказується, що російська влада систематично перешкоджає доступу міжнародних моніторингових механізмів ООН, що значно ускладнює перевірку всіх фактів і встановлення повного масштабу злочинів.

Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, яке систематично вживається російськими окупаційними військами, є серйозним воєнним злочином і грубим порушенням міжнародного гуманітарного права. Це не поодинокі випадки, а цілеспрямована практика катувань, приниження та психологічного терору щодо українських військовополонених і цивільних, передає зміст документа Лубінець.

“Факт офіційного внесення російських силових структур до «чорного списку» ООН є важливим міжнародним визнанням відповідальності російської федерації за ці злочини. Проте цього недостатньо без подальших рішучих дій міжнародної спільноти”, — підкреслив Лубінець.

Омбудсмен України наголосив на необхідності забезпечення термінового та безперешкодного доступу Міжнародного Комітету Червоного Хреста і місій ООН до всіх місць утримання українських військовополонених і цивільних; посилення міжнародного тиску та механізмів відповідальності щодо російської федерації; притягнення до відповідальності всіх винних — від безпосередніх виконавців до вищого військово-політичного керівництва РФ.

Про шлях, який пройшла Україна, щоб донести до світового суспільства факт, що Росія є не лише порушницею прав і свобод, але й країною, яка дозволяє сексуальне насильство в умовах збройних конфліктів, незважаючи на всі міжнародні заборони, розповів колишній постійний представник України в ООН, нині заступник керівника офісу президента Сергій Кислиця.

Ще у 2018 році українська делегація в ООН почала систематично піднімати питання злочинів Російської Федерації — і щороку, у 2019-му, 2020-му, 2021-му, 2022 … і далі наполегливо привертала до нього увагу міжнародної спільноти.

“Паралельно тривала робота в межах механізму «Діти та збройні конфлікти» — з офісом Спеціального представника Генерального секретаря Вірджинії Гамби піднімалися питання мілітаризації дітей, їхнього незаконного переміщення, атак на школи. Тоді, коли більшість ще не ставила це питання в порядок денний. Тоді, коли Росія ще вдавала, що нічого не відбувається. Документування злочинів, виступи на дебатах Ради Безпеки ООН, постійна взаємодія зі спеціальними представниками системи ООН, робота з державами-членами, міжнародними правозахисними організаціями та мережами постраждалих — все це тривало рік за роком, без пауз. Після 24 лютого 2022 року масштаб цієї роботи зріс багаторазово, але основа була закладена задовго до того”, — зазначив Кислиця.

Злочини сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, вперше з’явилися у щорічному звіті Генерального секретаря ООН у 2022 році і з того часу фігурують там щороку. У 2023 році розпочалася цілеспрямована адвокація щодо включення РФ безпосередньо до списку сторін-порушниць. І сьогодні ми бачимо її результати, підкреслив Кислиця.