Своїм виходом із Європейської конвенції про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, Росія фактично зізнається у злочині. Зокрема, у системній практиці катувань та прагненні уникнути відповідальності за грубі порушення прав людини. Про це заявили в Міністерстві закордонних справ України.
«Сучасна Росія — це територія беззаконня та приниження людської гідності. Рішення про вихід з Конвенції про заборону катувань лише закріплює цю реальність та остаточно ставить Росію в ряд країн, для яких ціна людського життя та гідності дорівнюють нулю. На відміну від більшості інших міжнародних договорів у цій сфері, що покладаються переважно на декларації, звітність або періодичні огляди, Конвенція містить превентивний механізм як регулярних, так і раптових відвідувань місць несвободи Європейським комітетом із запобігання катуванням (ЄКЗК/СРТ) з метою безпосередньої перевірки умов утримання та поводження з людьми», – йдеться у заяві МЗС.
У відомстві наголосили, що з лютого 2022 року, коли РФ здійснила повномасштабне вторгнення, Україна системно наполягає на виключені країни-агресорки зі всіх механізмів співпраці в рамках Ради Європи. Адже Росія стала тоталітарною країною з репресивним апаратом, який системно порушує права людини, підриває демократію і зневажає верховенство права.
«Лише процедурні положення Конвенції, яка не передбачає примусового виключення держави-учасниці, дозволяли Росії формально залишатися стороною цього важливого міжнародно-правового документа. Водночас Росія фактично руйнувала механізм Конвенції: не брала реальної участі у роботі ЄКЗК та не допускала на свою територію експертів Комітету для вивчення й документування ситуації з катуваннями», – заявили в МЗС.
У заяві йдеться, що це відповідає практиці Росії щодо блокування незалежного доступу до місць несвободи, зокрема й тих, де утримують українських військовополонених. І це, наголосили в МЗС, свідчить, що РФ послідовно «закриває» будь-які канали міжнародного контролю, намагається приховати правду про створену систему катівень, а також повертає собі славнозвісну репутацію «імперії тюрем».
«Саме послідовний політичний, правовий та публічний тиск України у Раді Європи та інших міжнародних форматах, системне документування злочинів і мобілізація партнерів позбавили РФ можливості імітувати «співпрацю» з механізмами запобігання катуванням і призвели до формалізації прагнення уникати незалежного контролю. Країна, що використовує катування як невід’ємну складову своєї політики, не може бути стороною Конвенції, яка має об’єднувати правові держави. Відповідальність держави-агресора за численні злочини, зокрема катування, має бути невідворотною. Україна наполягає на якнайшвидшому використанні міжнародних механізмів притягнення до відповідальності та закликає міжнародну спільноту діяти активно та без зволікань», – підсумували в МЗС.
Згідно з розслідуванням The Wall Street Journal, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну керівники регіональних управлінь Федеральної служби виконання покарань РФ (ФСВК, або російською ФСИН) наказали своїм підлеглим бути особливо жорстокими із українськими військовополоненими та не нехтувати застосуванням сили. «Будьте жорстокі, не шкодуйте їх», – заявив тоді начальник управління ФСВК РФ у Санкт-Петербургу та Ленінградській області Ігорь Потапенко співробітникам співробітників елітних підрозділів служби, яким доручили контролювати потік полонених. Схожі вказівки отримали співробітники служби і в інших регіонах.
Однак росіяни катують не лише військовополонених, а й цивільних, зокрема журналістів. Українська журналістка Вікторія Рощина катування не пережила. Тіло Вікторії Рощиної повернули в Україну лише в лютому 2025 року. За даними «Слідство.Інфо», окупанти її жорстоко катували та ховали від перевірок: на тілі журналістки були ножові поранення, а вага перед смертю не перевищувала 30 кілограмів. А автори проєкту «Вікторія» розповіли, що Рощину мали обміняти на початку вересня 2024-го, але росіяни зірвали обмін. Незадовго після цього Вікторія померла. За даними розслідувачів, у тілі, яке повернули Україні, були відсутні органи — головний мозок, очні яблука та частина трахеї. Це може свідчити про те, що причиною смерті було задушення.
Крім того, за весь час окупації Кримського півострова фіксується безліч випадків неналежного поводження з кримськими татарами, яких ув’язнили за сфальсифікованими справами. Зокрема, це утримання в нелюдських умовах, ненадання медичної допомоги тощо.