Результати діяльності БЕБ не можна оцінювати лише на основі показників, наведених у звіті за 2025 рік.
Хоча ці дані й свідчать про певні зміни.
Олександра Цивінського призначили на посаду директора Бюро економічної безпеки майже вісім місяців тому, і цього часу достатньо, щоб оцінити динаміку змін та розвиток БЕБ. Проте оцінювати ефективність Бюро лише за цифрами у звіті за минулий рік є недостатнім, зазначає у статті «Перезавантаження» БЕБ: чи здатна інституція позбутися спадку податкової міліції — і коли» керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін.
«Серед помітних дій — активізація роботи в сферах, пов’язаних із порушеннями акцизних норм і тіньовими ринками. Це стосується пального, контрафактного тютюну та кави, а також електроніки, яка масово імпортується без належного розмитнення. Проте для досягнення довгострокового ефекту БЕБ повинно діяти проактивно: бізнес швидко адаптується, змінює схеми і знаходить нові способи ухилення від сплати податків», — зазначає автор.
На думку Крапивіна, це означає, що БЕБ має не лише реагувати на порушення, а й передбачати подібні зміни. Для цього, звісно, необхідні кадрові, фінансові та аналітичні ресурси. Якщо Бюро не доукомплектує свій штат та не посилить свої можливості, то масштабувати цю діяльність буде дуже важко.
Водночас формальні показники, зокрема зі звіту БЕБ за 2025 рік, демонструють певні позитивні зміни. Так, завдяки припиненню схем «дроблення» бізнесу надходження податків зросли приблизно на 100 млн грн. Вилучення підакцизних товарів і майна зросло орієнтовно на 3 млрд грн, а зростання задекларованих виторгів — з 380,4 млрд грн у 2024 році до 403,4 млрд грн у 2025-му. У самому Бюро це пов’язують із поступовою детінізацією ринку.
«Проте оцінювати ефективність роботи БЕБ лише за цими даними — недостатньо. Економічні злочини складніше оцінювати з точки зору позитивного впливу, ніж корупційні чи загальнокримінальні. Найпоширеніше покарання в таких справах — штраф, і мета полягає не в знищенні бізнесу, а в тому, щоб змусити його дотримуватися правил. Надмірно каральний підхід може призвести до зворотного ефекту — зниження економічної активності та, як наслідок, недоотримання податків. Тому в разі порушень, пов’язаних із податковою дисципліною, логіка реагування поступово зміщується від суто каральної до стимулювальної», — додав Крапивін.
Автор зазначає, що саме в цьому контексті Бюро почало обговорювати альтернативні підходи до вирішення кримінально-правових спорів. Зокрема, наразі запропонували механізм, який дозволить закривати справи без рішення суду ще на стадії повідомлення про підозру. Мова йде про так званий податковий компроміс, коли збитки державі не лише відшкодовуються, а й додатково сплачується штраф у розмірі 150–200%.
«Такі інструменти покликані не лише карати, а й створювати стимули для виходу бізнесу з «тіні». Водночас їх упровадження потребує обережності, адже йдеться про зміну балансу між інтересами держави та принципом невідворотності відповідальності», — підсумував Крапивін.
Нагадаємо, 10 березня комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності переглянув своє рішення щодо законопроєкту №12439 та рекомендував народним депутатам ухвалити його в цілому. Ініціатори законопроєкту на чолі з Сергієм Іонушасом подають його як спосіб «захистити бізнес», однак на практиці законопроєкт містить поправки, які створюють перешкоди для розслідувань, наприклад, корупції, що шкодить бізнесу нормально розвиватися.
Зокрема у вересні законопроєкт розкритикували у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Там вказали, що деякі запропоновані зміни «створюють серйозні перешкоди для боротьби з топкорупцією».