Реформа ДБР – чому кадрові зміни не гарантують ефективності – Новини України
Реформа бюро має стосуватись підслідності, а не лише змінити директора
Хоча у Верховній Раді України з літає уже є законопроєкт, який передбачає зміну порядку відбору директора Державного бюро розслідувань та атестацію персоналу, однак суть майбутньої реформи ДБР має полягати не в кадровому доборі, а в зміні логіки підслідності, системи контролю та ролі органу в загальній системі правопорядку, пише у статті «Реформа ДБР: не зміна директора, а зміна логіки органу» керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін.
«Не лише хто, а й як: умови справжнього перезавантаження ДБР. Історія Державного бюро розслідувань уже знає спроби «перезавантажень», які не дали довгострокового ефекту. Якщо структура і далі поєднуватиме надширокий портфель повноважень — політичний вплив на її діяльність буде неминучим», – наголошує аналітик.
За його словами, якщо напрямом бюро таки будуть злочини у сфері правосуддя та службових зловживань, як це і планувалось, то для цього потрібно сформувати ресурси й кадри.
«Почати зі спеціалізації слідчих підрозділів і перейти до створення захищених каналів зв’язку, розширення інституту викривачів до службових злочинів тощо. Багато ідей, висловлених у 2021 році в урядовій Стратегії протидії катуванням, так і не були реалізовані, а взятись за це має саме ДБР», – нагадує Крапивін первісний задум.
Іншим моментом буде необхідність розвивати аналітичну спроможність ДБР, аби воно могло прогнозувати злочинність та протидіяти їй, аби врешті, наблизить українську систему правопорядку до європейської.
З іншого боку у ДБР слід впровадити реальні інструменти контролю та підзвітності.
«Формальна наявність підрозділів внутрішнього контролю, рад громадського контролю тощо не гарантує результату, якщо ці механізми не можуть реально впливати на діяльність ДБР. Вони мають бути достатньо незалежними від керівництва і неупереджено розглядати скарги на працівників Бюро», – пише експерт.
Як варіант проміжного контролю він пропонує періодичний аудит діяльності, внаслідок якого керівник може втратити посаду, а робота органу може бути суттєво відкоригована ззовні — урядом і парламентом.
«Реформа ДБР сьогодні — це перевірка на здатність розбудовувати інституції з реальними стримуваннями і противагами. Без системного переосмислення ролі цього органу кадрові зміни не спрацюють. Призначення нового керівництва — лише один з багатьох кроків, потрібних для реальної реформи ДБР», – окреслює комплексність питання Крапивін.
Він наголошує, що навіть максимально прозорий конкурс на заміщення керівних посад за участі громадськості і міжнародних експертів не вирішить проблеми, якщо орган і далі працюватиме з тією ж концентрацією повноважень, розмитою підслідністю та слабкими запобіжниками від зловживань, без зовнішнього і внутрішнього контролю.