Рефат Чубаров у розмові з РБК-Україна висловив свої думки щодо можливостей звільнення Криму та наслідків для Російської Федерації.

На території Криму спостерігається брак бензину, проблеми з банківськими картками, вантажівки стоять у багатокілометрових чергах, а в небі над півостровом все частіше з’являються українські дрони.

Основне:

• Логістичний колапс: Регулярні удари ЗСУ та вогневий контроль шляхів постачання перетворили Крим на зону бойових дій, що викликало паливну кризу.
• Настрої місцевих жителів: Сотні тисяч кримчан залишаються вірними Україні, але масові відкриті протести поки що неможливі через жорсткий контроль з боку РФ.
• Перспективи деокупації: Повна блокада півострова залишить російську армію без ресурсів і змусить її почати евакуацію військ.
• Втеча росіян: Навіть незначні ознаки відступу окупантів (наприклад, вивезення архівів або музейних цінностей) стануть психологічним переломом і спровокують масову втечу незаконно переселених росіян.

– Ще рік тому Крим був для Росії глибоким тилом. Сьогодні ми спостерігаємо черги на АЗС, талони на паливо, проблеми з логістикою. Наскільки серйозний цей кризис для росіян і чи може він поширитися на інші сфери, скажімо, продукти, ліки чи зв’язок?

– Я б сказав, що вже рік тому Крим став для росіян прифронтовою територією. Нагадаю, що з серпня 2022 року почалися точкові удари по військовим об’єктам.

Все почалося з атаки на аеродром Новофедоровка під Саками, коли були знищені російські військові літаки. Потім сталися підриви Керченського мосту, три підриви, в результаті чого Керченський міст зараз не може виконувати всі функції, які на нього покладалися під час проектування.

І тепер ви абсолютно праві в тому, що немає жодного дня, коли б не відбувалися атаки на військові об’єкти в окупованому Криму, а їх там дуже багато. За підрахунками експертів – більше 225-230. Це дані дворічної давності, і з того часу об’єктів там менше не стало. Крим повністю мілітаризований, звідти вони здійснюють ракетні удари, злітають дрони проти материкової України.

Тому зрозуміло, що всі ці військові об’єкти, які розміщені в Криму, для ЗСУ є пріоритетними цілями. Ось лише вчора ввечері, якщо я спробую назвати, ми побачимо всю географію по півострову: тут і аеродром Саки, тут і аеродром Кача, аеродром Бельбек. Потім були удари по центру Симферополя, саме по військовим частинам, і окупаційні органи були змушені це визнати.

Читайте також: Окупований Крим перейшов на талони, Москва – на ліміти. Чи закінчиться бензин у Росії?

Ми говоримо про кризу пального, цього слід було очікувати. Це сталося саме завдяки дуже активним і цілеспрямованим діям Сил безпеки та оборони України.

Суходол – дорога, яка проходить з Ростова-на-Дону (це на території країни-агресора) через окуповані Маріуполь, Мелітополь до Криму, вони її називають трасою “Новоросія”. Тепер на певних ділянках ЗСУ здійснюють вогневий контроль цієї дороги.

І завдяки цьому росіяни зараз дуже обмежені в можливостях перевезення пального автотранспортом в окупований Крим або в ті окуповані райони Херсонської та Запорізької областей, які прилеглі до Криму.

І тепер цей кризис розгортається. Це викликає певну паніку серед населення, тут нікуди не дінешся. Цей кризис безпосередньо стосується і населення, яке живе в окупованому Криму.

І тут є різні реакції: є ті, які проклинають нас, Україну, але є багато тих, хто дає зрозуміти, що вони готові це витримати. Головне – щоб це наближало звільнення Криму.

Ми щодня спілкуємося з тими людьми, які в окупованому Криму. Я хочу запевнити, що сотні тисяч людей – кримські татари, етнічні українці, люди інших національностей – залишаються вірними українському державі. І коли виникають такі труднощі (оскільки дефіцит бензину ускладнює життя і нашим людям, які живуть в окупованому Криму), люди готові це терпіти.

Головне, як ось вчора ми з одним говорили дуже коротко, але він говорить: “Головне, щоб те, що сьогодні відбувається, завершилося якнайшвидшим звільненням Криму”. Тобто люди такі ж надії вже переживали і в 22-му році, коли почалися перші дуже точні удари по Криму. Потім вони чекали контрнаступу, яке повинно було завершитися звільненням Криму.

Тепер, коли багато експертів говорять, що повний контроль суші призведе до того, що росіяни будуть змушені вже думати про евакуацію, про втечу з Криму, це людей піднімає, їх настрої підбадрюються.

Фото: Рефат Чубаров розкрив наслідки деокупації Криму для РФ (Інфографіка РБК-Україна)

Але тут потрібно з нашими людьми в Криму говорити чесно, прямо і пояснювати, що ЗСУ намагаються зробити все можливе, щоб Кримський півострів опинився в повній блокаді з точки зору можливостей і спроможностей російської армії.

І тут зрозуміло, що залишаються два канали постачання і військ, і продовольства в Крим.

Це Керченський міст, про який ми вже говорили: хоч він і дуже ослаблений після трьох підривів, але все ж продовжує в певній мірі виконувати свої функції. Через нього, по ньому приїжджають автомобілі, переміщуються люди, але вони вже не можуть по ньому перекидати товарні поїзди.

Це вже дуже добре. Паром знищений, і паромної переправи вантажів вже в Крим немає. Це заслуга наших Збройних сил України по знищенню цих паромів.

І ця дорога – сухопутний коридор до Криму. Зрозуміло, що вогневий контроль – це ще не повний контроль над цією дорогою. Отже, якщо всі ці зусилля завершаться повним контролем над цим сухопутним коридором, і якщо (хочеться трохи помріяти, я не військовий) буде зруйнований Керченський міст, то багато експертів вже прогнозують, що у росіян не залишиться жодного виходу, як думати про те, як вже евакуювати свої війська з Криму.

Оскільки на морі у них немає сильних позицій, вони не контролюють Чорне море. Вони можуть іноді виводити кораблі з портів, які розміщені на їх територіях, зокрема в Новоросійську, і звідти запускати ракети на материкову Україну і знову заходити під захист берегової охорони. На морі росіяни вже не мають можливостей захищати Кримський півострів від нашого звільнення.

– Яка ймовірність того, що Крим стане “островом” тимчасово, ну, буквально буде відрізаний від Росії в цьому році, найближчим часом, враховуючи ту динаміку, яку ми спостерігаємо і в контролі над сухопутною трасою, і в небі? Чи бачите ви сценарій найближчим часом деокупації Криму без масштабної сухопутної операції? І, власне, ви говорите про евакуацію російських військ – чи не буде хаосу? Яким буде перехідний період при такому сценарії, якщо ще не буде ЗСУ, Нацгвардії, наших сил оборони на півострові, а росіяни вже будуть тікати?

– Я в якійсь мірі буду спиратися на деякі прогнози, які озвучуються фахівцями більше в сфері сучасних війн.

Хоча всі визнають, що російсько-українська війна, особливо на цьому її етапі, починаючи з 2022 року (тобто коли вона перейшла в фазу повномасштабної війни), дуже багато змінила в уявленні про те, як відбуваються війни, які є основні інструменти для досягнення тих чи інших завдань воюючими сторонами.

І зараз, на фоні тієї в певній мірі блокади (хоча це ще не повна блокада окупованого Криму з суші), ми спостерігаємо наслідки, в тому числі у вигляді кризи з паливом.

Частина експертів говорить з подивом про те, що припинення постачання певної групи ворожих військ на території, яку вони де-факто контролюють, але не можуть здійснювати всі повноваження, оскільки у них не вистачає ресурсів, ставить перед ворогом проблеми, які вони не можуть вирішити.

Якщо вони не зможуть ці проблеми вирішити, то вони повинні, якщо не покидати ці території, то якимось чином реагувати. Це вплине на інші театри військових дій.

Читайте також: У Криму буде бензин по талонах і з обмеженням по літрах

Посилення проблем з утриманням російської групи в Криму буде завдавати російській армії певні проблеми на інших ділянках війни, зокрема на Донеччині, Луганщині. Оскільки їм буде потрібно вирішувати питання або утримання військ в окупованому Криму, або якимось іншим чином полегшити їхню долю. А експерти не бачать інших механізмів, окрім евакуації певної частини російських військ.

А якщо уявити собі, що такий процес почнеться, це принесе дуже катастрофічні зміни в ментальному відношенні росіян, і це може стати початком ланцюга дій, невідворотно руйнівних для російської армії. Тому такі експерти бачать зараз створення ще більш складних проблем для російської армії в окупованому Криму як можливість кардинально змінити хід російсько-української війни.

Я в якійсь мірі підтримую таке уявлення, оскільки я вже тут як історик підходжу. Не було жодної війни, в яку був залучений Крим як територія, і навколо неї не було жодної такої ситуації в цих війнах попередніх, щоб з втратою Криму або звільненням Криму (це залежить від того, з якої сторони воюючих) кардинально не змінювалася ситуація. Так було і в 1920 році, так було і в 1944 році.

Отже, звільнення Криму – і тут неважливо, яким чином: буде це спосіб військової операції, чи це буде спосіб, коли армія ворога не знайде іншого рішення, як виводити свої війська, як було в 20-му році з Білою армією. Якщо Росія буде змушена виводити свої війська, у неї все вже буде провалюватися, і Росія вже буде в прірві.

– Чи можна розраховувати на те, що проукраїнськи налаштоване населення, кримські татари, або навіть прихильники Росії через цю блокаду, через голод, холод стануть тригером і самі погонять окупаційну владу? Тобто вистачить і злості, і сил, ресурсів? Чи на це не слід розраховувати?

– Я б виходив з того, що в сучасних війнах, коли задіюються дуже різні цифрові технології, ведеться тотальний контроль і посилені можливості каральних структур дійти до кожної людини, яку з точки зору ворога вони будуть вважати противником.

Фото