Протягом чотирьох років партія “Слуга народу” не змогла ухвалити жодного рішення самостійно – що це означає?
Андрій Магера підкреслив, що така ситуація свідчить про втрату партією політичної суб’єктності.
За чисельністю депутатів фракція «Слуга народу» все ще є більшістю у конституційному складі Верховної Ради та має коаліційні права. Проте з травня 2022 року «слуги» не змогли прийняти жодного закону чи постанови виключно своїми голосами, зазначає у статті «Синдром ліквідації. Немає парламенту — немає демократії» експерт Центру політико-правових реформ Андрій Магера.
«Це свідчить про те, що фракція «Слуга народу» фактично є недієздатною, оскільки протягом останніх чотирьох років не здатна самостійно забезпечити результативні голосування без ситуативної підтримки інших депутатських фракцій і груп. Таким чином, формальна наявність монобільшості не гарантує її реальної політичної спроможності, а вказує на втрату нею політичної суб’єктності та залежність від зовнішніх і ситуативних центрів впливу. У цьому контексті парламент фактично перестає бути самостійним майданчиком ухвалення рішень, перетворюючись на інституцію, де рішення лише оформлюються, але не формуються», – пояснює автор.
Ще більше ці сумніви підкріплюють окремі розслідування НАБУ та САП, які стосуються можливих механізмів впливу на народних депутатів під час голосувань. І, на жаль, як зазначає Магера, це стосується не лише «Слуги народу», а й опозиційних сил.
«Якщо всередині «Слуги народу», за даними слідства, інструменти підкупу могли використовуватися для консолідації більшості, то в інших політичних силах — навпаки, для її розбалансування. У такій ситуації постає додаткове запитання: чи може чинний парламент взагалі відновити суб’єктність, якщо самі практики ухвалення рішень викликають сумніви щодо його незалежності?», – пише автор.
Це, за словами Магери, також робить актуальним питання інституційних механізмів відповідальності та координації у Верховній Раді. Адже відсутність чітко оформленої та політично відповідальної коаліції лише поглиблює кризу суб’єктності ВРУ.
Як повідомляли минулого тижня ЗМІ, посилаючись на депутатів «Слуги народу», у фракції монобільшості незадоволені діяльністю та комунікацією прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, тому вони відкрито відмовляються підтримувати урядові законопроєкти, хоча від ухвалення деяких із них залежить майбутнє країни.
Водночас депутат з фракції «Голос» Ярослав Железняк висловлював сумнів, що депутати зберуться на цей пленарний тиждень. У вівторок, 24 березня, засідання не відбулося. Проте наступного дня парламентарі все ж зібралися і навіть ухвалили низку рішень. Щоправда, всі законопроєкти чи постанови, ухвалені того дня, були депутатськими чи президентськими ініціативами, а не урядовими.