Промова Зеленського у Давосі – як висловилися у газеті The Times
Попередження Зеленського є своєчасним.
Коли на людину довго й сильно тиснуть, це неминуче робить її думки чіткішими, а слова — різкішими. І мало хто зараз перебуває під більшим тиском, ніж президент України Володимир Зеленський. Навіть коли він виступав перед світовими лідерами, які зібралися на Всесвітньому економічному форумі в Давосі 22 січня, українці на батьківщині страждали від безперервних атак Росії.
Така обізнаність, без сумніву, сприяла прямоті послання Зеленського. Він склав невтішний портрет Європи, яка, здається, не здатна діяти злагоджено, щоб стримати територіальні амбіції Росії, зазначає редакційна колегія газети The Times.
За його словами, досі європейським лідерам не вдалося направити заморожені активи Москви для допомоги Україні; заарештувати російський “тіньовий флот” нафтових танкерів, які забезпечують паливом її військову машину; або зупинити постачання критично важливих компонентів для російських балістичних і крилатих ракет.
У ширшому контексті він зазначив, що Європа повинна змиритися з неприємним фактом: бажанням Сполучених Штатів відмовитися від провідної ролі в забезпеченні безпеки НАТО. Тому Європа повинна навчитися захищати себе.
Будь-який аналіз заяв президента Трампа останніми днями підтверджує справедливість цього висновку. Неодноразово заявляючи про своє бажання, щоб США володіли Гренландією — а не лише розміщували там військові бази, — Трамп дав зрозуміти, що у його баченні принцип “Америка передусім” переважає за традиційний принцип солідарності НАТО, де загроза одному союзнику означає загрозу для всіх.
Цей новий підхід викликає шок у старих уявленнях. Водночас зауваження Трампа, які, як видається, принижують внесок союзників НАТО у спільні операції в Афганістані — коментарі, які британський прем’єр-міністр Кір Стармер назвав “образливими і, відверто кажучи, жахливими” — викликали гостре занепокоєння у британських солдатів, 457 з яких загинули в цьому конфлікті, а також у родин поранених або тих, хто втратив близьких.
“Однак все це не повинно затуляти холодну правду про дедалі більш нагальну реальність. Велика Британія не витрачає достатньо коштів на оборону, щоб відповісти на виклики зміненого світу. На саміті НАТО минулого року Стармер пообіцяв, що до 2035 року 3,5% ВВП Великої Британії буде спрямовано на основну оборону”, — додають у газеті.
Це занадто мала сума і занадто повільний темп у світлі зростаючої агресії Росії та змін у відносинах із США. І, пообіцявши досягти мети у 2,5% до 2027 року, не було встановлено жодних гарантованих термінів для збільшення витрат у наступні вісім років. Викликає занепокоєння те, що керівники оборонного відомства попередили прем’єр-міністра про дефіцит фінансування в розмірі 28 млрд фунтів стерлінгів протягом наступних чотирьох років.
Крім того, обіцянка Стармера надіслати британські миротворчі війська до України після будь-якого перемир’я буде обмежена кількістю військових, яких він фактично зможе надати.
Інші країни, зокрема Польща та країни Балтії, сприйняли заклик до збільшення оборонних бюджетів як частки ВВП. Вони також відчувають болісний тиск на свої внутрішні фінансові ресурси. Проте оборонні витрати Великої Британії за цими показниками опустилися на 12-те місце в рейтингу НАТО, оскільки бюджет на соціальне забезпечення продовжує зростати.
Алекс Янгер, колишній глава МІ6, попередив, що в 2026 році “якщо ви не володієте жорсткою силою, ви не маєте права голосу”. Уряд Великої Британії повинен усвідомити той факт, який занадто довго приховувався та ігнорувався, що набуття жорсткої сили вимагає важких рішень.
Раніше у The Washington Post писали, що Трамп зробив Європі несподівану послугу. Руйнівні дії Трампа породили новий імпульс вирішити давні проблеми континенту.