Поїздка генсека ООН Антоніу Гутерреша на саміт БРІКС у Росії – Як повинна відповісти Україна
Володимир Кравченко В епоху змін, коли руйнується звичний світоустрій, важливо робити правильний вибір. А який вибір зробив генсек ООН Антоніу Гутерреш? Він прийняв запрошення Кремля й вирушив на саміт БРІКС до Росії. До країни, яка напала на Україну та загрожує світу ядерною зброєю. До країни, солдати якої чинять убивства та зґвалтування, обстрілюють житлові будинки, лікарні, школи, критичну інфраструктуру. До країни, керівництво якої ігнорує силу права й насаджує право сили. До країни, президента якої звинувачують у воєнному злочині — викраденні українських дітей.
Постпред України в ООН Сергій Кислиця стверджує, що ухвалені 2013 року правила ООН не дозволяють оонівським чиновникам зустрічатися з особами, стосовно яких Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт, окрім як для вирішення «фундаментальних питань», що впливають на спроможність Організації здійснювати свій мандат у відповідній країні. За словами дипломата, запрошенням Гутерреша до Казані Путін продемонстрував зневагу до МКС. Від себе додамо, що зневагу до МКС точно так само продемонстрував і Гутерреш, який прийняв це запрошення.
Приїзд генсека ООН до Росії, яка веде несправедливу та загарбницьку війну проти України, завдав удару по іміджу ООН і ще згубніше позначився на репутації Гутерреша. Ймовірно, він і сам розумів негативні наслідки відвідування Казані. Інакше чому генсек ООН перед зустріччю з Путіним на саміті БРІКС у Казані просив «уникати публічності», про що джерело в МЗС РФ розповіло «РІА Новості»?
Сам Гутерреш написав у соцмережі X, що під час зустрічі з Путіним підтвердив свою позицію, згідно з якою вторгнення Росії в Україну порушує Статут ООН і норми міжнародного права, й закликав до безпеки судноплавства в Чорному морі. «Потрібно іноді справді розмовляти й з урядами, які порушують права людини, потиснути руку дияволу, якщо від цього буде мир на землі, а люди вийдуть на волю», — пояснювала спецдоповідачка ООН із прав людини в РФ Маріана Кацарова.
Таке собі виправдання: генсек ООН не виглядає тією людиною, після зустрічі з якою Путін припинить бойові дії й піде на переговори з Україною. Зате за умов міжнародної нібито ізоляції Путіна візит Гутерреша зіграв на руку Москві й додав вагомості саміту в Казані всередині Росії та в країнах Глобального Півдня: російська пропаганда вичавила максимум із телекартинки його присутності на саміті. Російські ТГ-блогери зазначали: «Найзнаковіше фото із заходу: генсек ООН тисне руку Путіну».
Участь Гутерреша в саміті БРІКС на території агресора сприймається як дія, що суперечить принципам ООН стосовно підтримки миру та безпеки, як легітимізація присутності Росії та Путіна на міжнародній арені. Втім, чи вперше нинішній генсек ООН грає на боці Росії?
В Україні добре пам’ятають і зацікавленість Гутерреша в поновленні зернової угоди, коли він був готовий піти назустріч забаганкам Кремля. Зокрема генсек ООН пропонував скасувати фінансові санкції, уведені ЄС проти Російського сільськогосподарського банку, використавши для цього спеціально засновану дочірню компанію російського банку та підключивши її до системи SWIFT. По суті ця та інші пропозиції Гутерреша обнуляли низку міжнародних санкцій проти Росії. Своє прагнення поновити зернову угоду генсек ООН виправдовував бажанням уникнути глобальної продовольчої кризи.
Переломлення російського короваю, рукостискання з улесливим поклоном Путіну, обійми з Лукашенком… Усе це виглядає гидотно: для України, жертви агресії, це просто образливий плювок. Але для нашої країни візит генсека ООН до Казані неприйнятний не лише тим, що Гутерреш тиснув руку людині, винній у загибелі десятків тисяч українців. Узявши участь у саміті БРІКС у Росії, Гутерреш до цього проігнорував запрошення взяти участь у Саміті миру в Швейцарії.
Така вибірковість — зовсім не реалізація політики рівного ставлення генсека ООН до всіх учасників збройного конфлікту. Це демонстрація презирливого ставлення до жертв російського вторгнення в Україну, прояв симпатій до країни-агресора та фіксування нормалізації війни. Як зазначав ексспецпредставник держдепу США у справах України Курт Волкер, «така відверта схильність тільки до однієї сторони ставить під сумнів його авторитет у вирішенні російсько-української війни».
Після поїздки до Казані ряд європейських політиків закликали Гутерреша піти у відставку. Судячи з його попередніх дій, він і не подумає зробити такий крок. Тим паче, що низка інституцій на Заході виправдовує вчинок генсека ООН. Наприклад, представник зовнішньополітичної служби Євросоюзу Петер Стано заявив: у ЄС вірять, що візит Гутерреша на саміт БРІКС допоможе посилити справу міжнародного співтовариства з припинення російського вторгнення.
Україна не може не діяти в цій ситуації. Інакше вчинок Гутерреша залишиться безкарним, що лише провокуватиме його й далі грати на боці країни-агресора. Й тоді позицію України ігноруватимуть і в майбутньому. Тож Київ учинив цілком правильно, коли відмовив генсеку ООН у візиті до України через його участь у саміті БРІКС. (Хоча в офісі генсека ООН стверджують, що візит Гутерреша не скасовано і його намагаються організувати «у взаємно зручний час».)
Тепер Київ має зробити наступний крок і слідом за Тель-Авівом оголосити Гутерреша персоною нон-грата.
Нагадаємо, що на початку жовтня влада Ізраїлю заборонила Антоніу Гутеррешу в’їзд до країни через його заяви після масованого ракетного обстрілу Іраном ізраїльської території, звинувативши його в антиізраїльській політиці та підтримці терористів, лицемірстві та бездушності. За словами очільника МЗС Ізраїлю Ісраеля Каца, генсек ООН «досі не засудив різанини та сексуальних злочинів, скоєних убивцями ХАМАС 7 жовтня» і «запам’ятається як пляма в історії ООН».
Симпатії ексгенсека Соцпартії Португалії та колишнього голови Соцінтерну Гутерреша в протистоянні Ізраїлю з ХАМАС очевидні. Днями він завуальовано висловив співчуття з приводу смерті Мухаммеда Абу-Атаві, командира підрозділу «Нухба», що входить до структури ХАМАС, і співробітника Близькосхідного агентства ООН у справах палестинських біженців (БАПОР). За словами Каца, Абу-Атаві командував різаниною в бомбосховищі біля Рейму.
За даними ізраїльської розвідки, саме Агентство співпрацювало з палестинськими радикальними угрупованнями, а щонайменше 12 його співробітників були причетні до нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня, коли було вбито понад 1200 ізраїльтян і близько 250 стали заручниками. Не дивно, що днями Тель-Авів заборонив БАПОР працювати в Ізраїлі й на територіях, які перебувають під його контролем.
Оголошення Антоніу Гутерреша персоною нон-ґрата — досить радикальний захід. Але він став би дієвим, а не символічним виявом протесту проти політики умиротворення агресора та підтримки легітимності російської влади з боку генсека ООН.
Джерело