Польща висловлює загрози Україні та президенту Зеленському у зв’язку з УПА – що стало причиною нового скандалу.
Між Україною та Польщею виник новий скандал, пов’язаний з історичними питаннями. У Варшаві погрожують Києву та особисто президенту Володимиру Зеленському серйозними наслідками.
Головне:
- Указ президента: триггером кризи стало присвоєння Окремому центру ССО назви “імені Героїв УПА”, що викликало офіційний протест Міністерства закордонних справ Польщі.
- Історична травма: для польського суспільства тема УПА асоціюється виключно з Волинською трагедією, яку Варшава офіційно вважає геноцидом свого народу.
- Різниця сприйняття: в Україні символіка та діячі УПА сприймаються як символ опору агресії Москви, без будь-якого польського контексту.
- Внутрішня політика: конфлікт підживлюється боротьбою між таборами прем’єра Туска та президента Навроцького напередодні майбутніх парламентських виборів у Польщі.
- Загроза євроінтеграції: Варшава використовує історичні суперечки як інструмент тиску, що потенційно може ускладнити вступ України до ЄС.
Чому поляки так сильно обурені українцями?
Триггером для обурення в Польщі стало рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти Окремому центру спеціальних операцій “Північ” почесну назву – “імені Героїв УПА”.
Частина політиків у Польщі сприйняла це рішення як офіційну героїзацію військової структури, яку у Варшаві вважають відповідальною за масові етнічні чистки польського населення на Волині під час Другої світової війни.
Міністерство закордонних справ Польщі викликало посла України Василя Боднара та висловило йому протест проти указу Зеленського. Послу також повідомили, що це рішення Києва викликає гнів у Польщі та сильно відштовхує багатьох поляків від України в цей складний воєнний час.
Чому для Польщі тема УПА є такою подразнюючою?
Історія Польщі в ХХ столітті, як і України, є досить драматичною та трагічною. Поляки спочатку пережили відновлення власної держави, потім його знищення Третім Рейхом і Радянським Союзом, а згодом – фактичну повторну окупацію з боку СРСР.
Ці події досі викликають травматичний ресентимент у значної частини суспільства та політикуму.
До 1939 року Західна Україна була частиною Польщі, а на території Галичини та Волині проживали сотні тисяч поляків. Під час Другої світової війни спалахнуло й масштабне польсько-українське протистояння.
Тому в колективній пам’яті поляків УПА асоціюється з кровопролитним міжнаціональним конфліктом на Волині та в Галичині в 1943-1944 роках.
За твердженнями польських істориків, внаслідок масових нападів на польські поселення загинули від 60 до 100 тисяч цивільних поляків – переважно жінок, дітей та літніх людей.
Читайте також: Скандал через УПА: МЗС відповів Польщі та нагадав, хто виграє від суперечок
Українські ж історики зазначають, що цей конфлікт був двостороннім, і вказують на жорстокі акції з боку польської Армії Крайової, внаслідок яких загинули багато тисяч цивільних українців, а також на тривалі репресії проти українського населення в попередні десятиліття.
Чому в Україні не розуміють такого сильного обурення поляків темою УПА?
Основна причина непорозуміння між двома країнами полягає в тому, що для звичайного українця УПА не має якогось “польського” контексту – а перш за все уособлює боротьбу українців за створення власної держави.
Будучи створеною в 1942 році, Українська повстанська армія вела основну боротьбу проти нацистських, а згодом – проти радянських військ.
Рівень знань про польсько-український конфлікт у 1940-х роках досить низький. Натомість в умовах російської агресії проти України, починаючи з 2014 року, а особливо з 2022 року, УПА стала символом опору імперському наступу Москви, будь-які інші аспекти подій 80-річної давності відійшли на другий план.
Крім того, в умовах повномасштабної війни з росіянами історичні суперечки з дружньою країною не виглядають пріоритетними.
Яку роль у цій ситуації відіграє внутрішня політика Польщі?
З минулого року влада в Польщі розділена. Уряд очолює ліберальний Дональд Туск, чия Громадянська коаліція перемогла на парламентських виборах. Президентом же є Кароль Навроцький – правоконсервативний політик, що спирається на опозиційну партію “Право і справедливість”.
На 2027 рік у країні заплановані парламентські вибори, тому обидва табори використовують різні приводи для атак один на одного.
У контексті УПА Навроцький наразі має ініціативу. Він домагається позбавлення президента України ордена Білого Орла – найвищої нагороди Польщі.
При цьому рішення про позбавлення ордена за законом має затвердити й його головний суперник прем’єр Туск, який в цілому значно менше займається історичними питаннями.
Як пише польське видання Onet, Навроцький хоче втягнути Туска в гру, намагаючись “вбити двох зайців” одним пострілом.
“З одного боку, він (Навроцький – ред.) годує власний антиукраїнський електорат, а з іншого – намагається напасти на прем’єра, який має хороші стосунки з Зеленським. Якби Туск не підписав таке рішення, Навроцький міг би напасти на нього за нібито неповагу до жертв УПА”, – цитує Onet одного з міністрів у уряді Туска.
Які практичні наслідки для України може мати конфлікт з Польщею?
Варшава має цілий ряд важелів тиску на Київ. Лідер польської ультраправої, антиукраїнської партії “Конфедерація” та віце-спікер Сейму Кшиштоф Босак вже закликав заблокувати вступ України до Європейського Союзу через указ Зеленського.
Читайте також: Навроцький через УПА захотів забрати у Зеленського найвищу нагороду Польщі
Проте, як пояснив РБК-Україна політолог Володимир Фесенко, до певної міри антиукраїнську політику може блокувати Дональд Туск.
“На даний момент, можливо, цей ризик не є таким великим, оскільки уряд Туска – не так, щоб проукраїнське, але більше проєвропейське, більше ліберальне. Воно налаштоване на нормальні відносини з Україною, на те, щоб знаходити компроміси”, – зазначив виданню Фесенко.
За його словами, в уряді Туска є раціональне, прагматичне ставлення до України та розуміння, що для обох країн зараз головне – не історичні суперечності, а боротьба проти спільного ворога та спільні інтереси в ЄС.
“Але якщо в Польщі зміниться уряд, і він буде проводити таку політику, як президент Навроцький, тоді для нас виникнуть дуже серйозні проблеми”, – підсумував Фесенко.
Врешті-решт, окрім спільних інтересів, Україна та Польща конкурують у ряді галузей економіки, і перш за все – в аграрній сфері.
Все це, на додаток до проблемних питань історії, може бути використано, щоб підорвати стратегічне партнерство Києва та Варшави, яке досі успішно розвивалося, незважаючи на періодичні скандали.