Польща має ядерні амбіції, про що заявив Туск – новини міжнародної політики.

Польща прагне до максимально незалежних дій у ядерній сфері та вже веде переговори з Францією та іншими партнерами.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що його країна з часом має намір отримати власну ядерну зброю, оскільки Європа посилює свої ресурси стримування через сумніви щодо готовності США захищати континент, інформує Bloomberg.

«Польща дуже серйозно ставиться до ядерної безпеки, — зазначив Туск. — У міру розвитку наших автономних можливостей ми будемо прагнути підготувати Польщу до максимально незалежних дій у цій сфері в майбутньому».

Наявність ядерної зброї вважається найпотужнішим засобом стримування від агресії. Саме тому питання ядерного захисту стало ключовим для Європи після того, як адміністрація Трампа почала сигналізувати про можливе послаблення зобов’язань у рамках НАТО.

Переговори з партнерами

Напередодні, у понеділок, Туск повідомив, що Польща веде переговори з Францією після того, як президент Еммануель Макрон запропонував тимчасово розмістити в союзних країнах винищувачі, здатні нести ядерну зброю. Йдеться про французькі літаки Rafale, які можуть нести ядерні бомби типу B61 або французькі авіабомби ASMP-A — це ключовий елемент французького ядерного стримування. За словами польського прем’єра, він також контактував з іншими європейськими союзниками:

  • Швеція — висловила зацікавленість у французькому проєкті;
  • Данія — також підтримала цю ініціативу.

Наступний раунд переговорів відбудеться на саміті з ядерної енергетики в Парижі 10 березня, уточнив Туск. Польща при цьому не залишиться «пасивною», розвиваючи паралельно власні атомні електростанції, підкреслив прем’єр.

Частковий союз Туска і Навроцького

Висловлювання Туска свідчать про рідкісний збіг позицій між ним і президентом Польщі Каролем Навроцьким. Навроцький відомий своїми проамериканськими поглядами, на відміну від прем’єра. Минулого місяця президент заявив, що є «великим прихильником вступу Польщі до ядерного проєкту».

Проте між двома польськими лідерами існує принципова різниця у виборі партнерів. Навроцький орієнтується на тісну співпрацю з адміністрацією президента США Дональда Трампа. Туск, навпаки, все більше схиляється до поглиблення європейської кооперації.

Юридична перешкода

Незважаючи на амбітні заяви, реалізація ядерних планів стикається з серйозною правовою перешкодою. Польща є підписантом Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) з 1960-х років. ДНЯЗ — це міжнародний договір, який зобов’язує країни, що не мають ядерної зброї, не прагнути її набути. Його підписали понад 190 держав, і він вважається основою глобальної ядерної безпеки. Відповідно до цього договору Варшава зобов’язалася не шукати й не набувати атомної зброї.

Водночас минулого року Польща підписала окрему угоду з Францією, яка відкриває можливість потенційного захисту польської території французькими ядерними ракетами. Це означає, що Варшава могла б скористатися французькою ядерною парасолькою, не порушуючи формально ДНЯЗ, адже зброя залишалася б у розпорядженні Франції, а не Польщі.

Європа шукає формулу довгострокової безпеки. Але чи здатна вона забезпечити власну безпеку без повної залежності від Вашингтона і його ядерної парасольки, а також без готовності до масової мобілізації у разі російської агресії? У статті “Франція і Британія замість США? П’ять сценаріїв ядерної автономії для Європи” Олексій Іжак детально аналізує, як функціонує нинішній механізм ядерного стримування, чому довіра до американських гарантій більше не є безумовною і які можливі варіанти мають європейські столиці.

BloombergПольща