Одна з найяскравіших характеристик Трампа — він ніколи не бере на себе відповідальність за провали й швидко зникає до того, як його угоди виявляються порожніми. Тому не дивно, що Байдена звинувачують у провалі угоди з талібами, а Зеленського — у відмові капітулювати перед Путіним. Для Трампа Україна була просто ще однією мінеральною угодою — не більше й не менше. Мова йшла не про геополітику, цінності Заходу чи безпеку НАТО. І тепер, коли він отримав цю “угоду”, стає очевидно, що він готується йти далі, зазначає Бен Воллес, колишній міністр оборони Великої Британії.
Це також очевидно й Путіну. Від самого початку цього президентського терміну в США Путін чудово розумів, на чиєму боці Дональд Трамп.
Воллес додає, що Трамп тиснув на Зеленського, щоб той зустрівся з Путіним. Але Путін, як справжній боягуз, не приїхав. Результат: Трамп нічого не робить. Хоча ні — США тепер блокують участь Зеленського в саміті НАТО, який наступного місяця відбудеться в Нідерландах.
“І, чесно кажучи, мене б не здивувало, якби Трамп поїхав минулого тижня на парад до Дня перемоги в Москві”, — стверджує колишній міністр оборони Британії.
Ключове питання — що буде далі. Європі та Україні слід готуватися діяти самостійно. Не варто вірити у твердження, що без США Україна приречена — це неправда. Українці вміють воювати, вміють адаптуватися, а критично важлива розвідка на полі бою надходить не лише з Америки. Тож якщо Європа справді захоче замінити роль США, вона зможе це зробити — за умови, що готова на власні жертви.
“Водночас слід тверезо оцінювати наслідки нової американської адміністрації для нашої безпеки. Цілком ймовірно, що на якомусь етапі президент США визнає кордони України, змінені внаслідок російського вторгнення 2014 року”, — вважає Воллес.
Якщо ж Трамп визнає Крим російським — це стане тривожним сигналом для Північної Європи. Уже зараз Росія розширює свою військову присутність поблизу Фінляндії, активізує патрулювання в Балтії та Північному морі. З погляду Путіна, США втрачають інтерес до регіону й виводять війська з Європи. Він бачить, що після вторгнення в Україну йому вдалося уникнути відповідальності — то чому б не піти далі?
Путін, імовірно, міркує: “Невже Трамп справді наважиться відправити американських солдатів і ризикувати ядерною катастрофою, якщо я захоплю трохи Естонії, Литви або навіть частину Фінляндії?”
“Європейські великі держави не готові до війни — їхнє населення тим більше. Велика Британія та Франція гучно висловлюються, але не підкріплюють це достатнім фінансуванням. Однак ситуація в Європі мусить змінитися. Ймовірно, провал переговорів у Стамбулі стане для Трампа зручним приводом остаточно “перегорнути сторінку”. Путін, без сумніву, у захваті”, — підсумував Воллес.
Раніше Воллес зазначав, що він не згоден з Трампом, “але ми не можемо дозволити собі ігнорувати його”. Він додав, що “бажання Трампа бути в центрі уваги означає, що кожен, хто не віддає шану при дворі нового короля, заслуговує на осуд”.