Трамп — саме втілення “трансакційного”, його єдиним незмінним фокусом є він сам. Відповідно, оцінити таку нераціональну поведінку, те, що насправді відбувається в його голові, може бути майже неможливо. ЗМІ, політики та бізнесмени часто переконують себе, що він просто позує, але постійно дивуються його вчинкам. Тож Джон Болтон, радник Трампа з нацбезпеки в його першу каденцію пропонує детальніше розглянути дії Трампа щодо України, НАТО та його тарифи в матеріалі для The Telegraph.
Багато хто стверджував, що Трамп ніколи не зганьбить себе угодою щодо України, яка надто поступається Росії. Під час кампанії 2024 року він неодноразово заявляв, що війна в Україні (як і конфлікт на Близькому Сході) не сталася б, якби він був президентом, критикуючи слабкість Байдена (а згодом і Камали Гарріс).
“Однак ні його прихильники, ні опоненти не сприймали його одержимості у відновленні особистої дружби з Путіним. Для Трампа гарні особисті відносини між лідерами означають добрі відносини між їхніми країнами, що є надто спрощеним поглядом на світ”, — вважає Болтон.
Путін заявив, що хоче миру, і Трамп прийняв це. Саме тому Трамп зробив стільки поступок Росії, і чому Володимир Зеленський цілком справедливо відчуває себе у скрутному становищі. Багато хто не помітив цієї особистої мотивації Трампа, натомість припускаючи, що він керується політичними міркуваннями у своїй позиції щодо України.
Насправді, на думку Болтона, Трамп не мав прагнення відстоювати свободу та незалежність України й не вважав за необхідне демонструвати силу перед Росією, щоб, наприклад, стримувати територіальні амбіції Китаю щодо Тайваню.
Більше того, починаючи зі свого першого терміну, Трамп хотів отримати Нобелівську премію миру. Він заздрив Бараку Обамі, який отримав цю нагороду в перший рік свого перебування на посаді без жодної видимої причини, і вважав, що теж заслуговує на неї. Відповідно, Трамп розглядав врегулювання ситуації в Україні або на Близькому Сході як можливі шляхи для її отримання в перші місяці свого другого терміну.
Ймовірно, саме тому Трамп часто вихвалявся, що може вирішити питання України в перший же день свого перебування на посаді, або принаймні за добу після того, як залишить Путіна і Зеленського наодинці в одній кімнаті. Це також пояснює, чому у своєму зверненні до Конгресу в березні він назвав війну “безглуздою”. Очевидно, що таку війну легше і швидше закінчити, ніж ту, де на кону стоять реальні проблеми. Це людина, яка поспішає отримати Нобелівську премію.
Ті, хто вірив, що Трамп не зрадить Україну або, що ще гірше, не перейде на бік Путіна, неодноразово були здивовані. Вони втішилися, наприклад, коли Трамп призначив свого довгострокового радника Кіта Келлога головним перемовником з мирного врегулювання. Але Москва заявила, що він занадто “проукраїнський”, і його відсторонили, можна сказати, вичистили. Келлог продемонстрував Трампу непохитну відданість, але для Трампа цього, як завжди, було недостатньо. Послужний список того чи іншого співробітника не є надійним провісником того, як він буде діяти.
“Щодо НАТО, то, на думку оглядачів, Трамп просто торгувався, коли заявив, що Америка не буде захищати членів Альянсу, які не досягли цільового показника військових витрат у 2% ВВП. І так само, за їхніми словами, він просто торгувався, коли підняв цей показник до 5%. Але Трамп має на увазі те, що він говорить. НАТО не захищене від виходу США, особливо якщо члени Альянсу не зрозуміють, що потенціал виходу все ще залишається в центрі уваги Трампа”, — вважає Болтон.
Крім того, Трамп захоплюється тарифами. Шкода, яку Трамп завдав Україні та НАТО, є мізерною у порівнянні з тим, що його тарифи зроблять з американською економікою та всією міжнародною економічною системою. Якби Трамп діяв 1 квітня, а не 2, він міг би швидко сказати, що це все першоквітневий жарт, і таким чином врятувати світову економіку від трильйонів доларів збитків, коли ринки почнуть рухатися на південь. Однак, на жаль, Трамп налаштований цілком серйозно, і це було очевидно задовго до “Дня визволення”.
Навіть коли світові фондові ринки падають, експерти все ще намагаються раціоналізувати його “стратегію”. Але вони помиляються.
“У Трампа більше шансів отримати Нобелівську премію з літератури, ніж за мир. Як і у випадку з Україною, він слухає переважно самого себе, а не інших. Він створює власну реальність, цього разу уявний торговельний світ, і живе в ньому. Трамп не стільки бреше, скільки керує паралельним всесвітом, схожим на дитячий будиночок на дереві, де цифри означають те, що він хоче. Він погано реагує, коли цифри реального світу не збігаються: зрештою, хто тут головний?”, — пише Болтон.
Трамп не може відрізнити друзів США від ворогів, ні в військово-політичному, ні в економічному плані, та, схоже, його це і не хвилює. Що має значення, так це друзі і вороги Трампа, які явно не збігаються з друзями й ворогами Америки, підсумував Болтон.
Нагадаємо, що Фредерік Кемп, президент і головний виконавчий директор Atlantic Council писав, що приголомшливі дії Трампа свідчать про революцію. Він також вважає, що Трамп ніколи не применшував своїх намірів.