Плівки Міндіча – що кажуть Європа і США про корупційний скандал в Україні

Урсула фон дер Ляєн і Володимир Зеленський(фото: Getty Images)

Корупційний скандал довкола “Енергоатому”, так звані “плівки Міндіча”, спричинили справжній політичний землетрус всередині України. Але західні партнери України на ці події поки реагують стримано.

Головне:

• Яка реакція на скандал у США?
• Що про справу Міндіча-Галущенка кажуть у Європі?
• Як це позначиться на допомозі для України?

США – на своїй хвилі

Публічно США досі не висловлювали своє ставлення до скандалу з “плівками Міндіча”. Ні сам президент Дональд Трамп, ні держсекретар Марко Рубіо, ні інші представники американського істеблішменту нічого не коментували.

У розпал скандалу, 12 листопада, відбулася зустріч Рубіо з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою, в рамках міністерського саміту “Великої сімки” у Канаді. Сибіга розповів Рубіо про поточну ситуацію на полі бою, мирні зусилля та конкретні пріоритети України з посилення оборони та енергетичної стійкості. Держсекретар США своєю чергою повідомив, що зустрівся із Сибігою, аби “обговорити шляхи посилення оборони України та знайти шляхи припинення цього кривавого конфлікту”. За підсумками зустрічі про боротьбу з корупцією та поточний скандал жоден із них не згадав у своїх дописах.

Американська преса також приділила справі Міндіча небагато уваги. Bloomberg зазначило, що криза, яка загострюється, швидко перетворюється на серйозне випробування для Зеленського після того, як на початку цього року він спробував обмежити незалежність двох антикорупційних органів України.

CNN окремо наголосили, що у “плівках Міндіча” згадується і сам Володимир Зеленський, хоч і опосередковано. І що це перший випадок, коли його ім’я в принципі фігурує в такому контексті.

New York Post пише, що скандал є черговим ударом по Зеленському, союзників якого звинувачують у корупції, а уряд якого досі намагається викорінити високий рівень шахрайства – одну з ключових проблем, що заважають Україні вступити до Європейського Союзу.

Проте більшість видань лише переповіли суть справи без оціночних суджень. Разом із тим слід розуміти, що у США свій порядок денний – закінчення шатдауну, новий виток скандалу з педофілом Джефрі Епштейном та підготовка до можливого вторгнення у Венесуелу.

Зволікання Європи

На початку тижня європейські дипломати в Києві та посадовці у західних столицях утримувалися від коментарів. Така пасивність була пов’язана із намаганням зрозуміти масштаб справи та спосіб реагування української влади. Перші обережні коментарі почали з’являтися лише після заяви про накладення санкцій на Міндіча та Цукермана.

Так, анонімний дипломат в коментарі Politico повідомив, що розвиток подій “викликає занепокоєння” і є політично токсичним. Також він висловив очевидне побоювання, що скандал додасть аргументів противникам допомоги Києву.

“Ті, хто виступає проти України, будуть використовувати це якнайкраще”, – зазначив дипломат.

Зокрема скандал прокоментував і угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан.

“Міністр енергетики вже подав у відставку, а головний обвинувачений покинув Україну. Саме в цей хаос брюссельці хочуть вливати гроші європейських платників податків. Те, що не розстріляють на фронті, вкраде військова мафія”, – заявив Орбан.

Поки що це один з небагатьох відкрито критичних меседжів. Проте вже очевидно, що їх буде більше.

Попередження Україні

Головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявила, що корупційний скандал “надзвичайно прикрий”, і важливо, щоб Київ поставився до нього серйозно.

“Вони діють дуже наполегливо (ймовірно, маючи на увазі НАБУ і САП – ред.). Корупції немає місця, особливо зараз. Я маю на увазі, що це буквально гроші народу, які повинні йти на передову”, – сказала вона агентству Reuters.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що реакція політичного керівництва України є обнадійливою, хоча остаточне слово має бути за судом.

“Нещодавнє розслідування в Україні показало, що антикорупційні органи функціонують. Важливо, щоб антикорупційні інституції України могли діяти незалежно для завершення розслідування, і Європейський Союз завжди це захищав”, – заявила Марта Кос на конференції Rebuild Ukraine у Варшаві.

Німеччина уважно стежить за розвитком подій, водночас зберігає довіру Києву. Як повідомив DW офіційний представник уряду ФРН Штефан Корнеліус, у Берліні зберігають прямий контакт з українським керівництвом.

“Тепер ми спостерігатимемо за розвитком у даному конкретному випадку. І за необхідності, можливо, нам доведеться вжити заходів і у цій справі”, – зазначив посадовець, відповідаючи на запитання, чи призведе скандал до посилення контролю Німеччини за тим, як Україна використовує допомогу.

Згодом канцлер Німеччини Фрідріх Мерц провів розмову із Володимиром Зеленським.

“Канцлер підкреслив очікування федерального уряду, що Україна рішуче продовжуватиме боротьбу з корупцією та подальші реформи, зокрема у сфері верховенства права”, – йдеться у офіційному повідомленні на сайті канцлера.

Посол Європейського Союзу Катаріна Матернова провела зустріч із керівником Офісу президента України Андрієм Єрмаком. Вона підкреслила важливість відкритого діалогу.

“Продовження реформ у сферах верховенства права та боротьби з корупцією має вирішальне значення для шляху України до ЄС”, – написала Матернова у соцмережі Х.

Економічна допомога з перешкодами

Якими б обережними не були офіційні заяви, на більш неформальному рівні очевидні труднощі для України вже виникли.

Керівництво Євросоюзу продовжує спроби узгодити для України репараційний кредит, який мав би забезпечити Київ надійними джерелами фінансування на найближчі роки. Цю ініціативу блокувала низка країн, зокрема Бельгія.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу перед Європейським парламентом вперше припустила, що можуть бути інші варіанти фінансування України крім російських активів – якщо план створення “репараційного кредиту” не матиме успіху. Фактично це визнання труднощів, які виникають у Єврокомісії щодо репараційного кредиту, хоча вони почалися задовго до скандалу в Україні.

Водночас більшість країн Центрально-Східної та Північної Європи розуміють, що альтернатив підтримці України особливо немає.

Так міністр фінансів Литви Кріступас Вайтекунас перед засіданням Ради ЄС з економічних питань зазначив, що скандал хоча й міг вплинути на рішучість окремих столиць, але Європа не може відмовитись під підтримки через власну безпеку.

“Україна – наш єдиний вибір, і вона бореться не лише за власну свободу і право обирати свій шлях. Тому попри скандал інших варіантів немає”, – сказав Вайтекунас.