Для втілення планів стійкості та підготовки міст до наступного опалювального сезону необхідно виділити кілька десятків мільярдів гривень.
Деталі фінансування
За словами Шуляк, плани стійкості не зможуть повноцінно функціонувати без окремого фінансового забезпечення. Тому при внесенні змін до державного бюджету депутатам слід передбачити для них щонайменше 40 млрд гривень.
Ці кошти дозволять регіонам, містам та громадам підготуватися до ключових кризових викликів, зокрема перед наступним опалювальним сезоном. Адже наслідки російських атак найшвидше проявляються саме на місцевому рівні.
“Відповідні бюджетні рішення повинні стати частиною більш широкої підтримки громад, які під час війни відповідають за щоденну життєдіяльність територій, базові послуги для населення та готовність до кризових ситуацій”, – наголосила Шуляк.
Читайте також: Чи стане наступна зима ще складнішою для Києва: оцінка джерел РБК-Україна
Координація та розмежування повноважень
Водночас одних лише коштів недостатньо для досягнення ефективного результату, зазначила голова профільного комітету ВР. Реалізація планів стійкості вимагає:
- узгоджених рішень між громадами, міністерствами, центральною владою та військовими обласними адміністраціями;
- чіткої координації дій на місцях у вигляді скоординованої системи.
“Без такого взаємодії навіть наявність ресурсів не гарантує ефективного результату. Без координації жодні ефективні управлінські рішення реалізувати буде неможливо”, – пояснила Шуляк.
Окремо комітет ВР підготував до другого читання законопроект про розмежування повноважень між різними рівнями влади. Прийняття цього документа, за словами нардепа, також є надзвичайно важливим для європейської підтримки та виконання індикаторів програми Ukraine Facility.
“Стійкість громад не може будуватися лише на кризовому реагуванні. Для цього потрібні бюджетні рішення, узгоджена робота всіх рівнів влади та законодавча база, яка дозволяє громадам виконувати свої функції не формально, а з реальними ресурсами для людей і територій”, – підсумувала Шуляк.