Хоча делегації України та Росії готуються до чергового раунду переговорів за посередництва США щодо припинення війни, Київ та Москва залишаються в глухому куті через основні розбіжності, пише Politico.
Перед переговорами минулих вихідних в Об’єднаних Арабських Еміратах посол США Стів Віткофф сказав, що розбіжності звелися до одного «розв’язного» питання. Виступаючи в Давосі, президент США Дональд Трамп заявив журналістам, що, на його думку, угода щодо України «досить близька».
Однак, пише видання, переговори в ОАЕ між Москвою та Києвом зайшли в глухий кут через три питання, що лежать в основі конфлікту: вимога Росії щодо території України, майбутнє гарантій безпеки України та те, чи слід припинити бойові дії до чи після досягнення угоди.
І хоча Росія більше не може реально сподіватися захопити всю Україну найближчим часом, російський президент все ще прагне отримати, як мінімум, весь Донбас на додаток до вже анексованого Криму.
Москва пропонує схему, яку вона називає «формулою Анкориджа», за якою Україна мала б поступитися всім Донбасом, включаючи території, які Росія не змогла захопити. Кремль стверджує, що саме про це домовилися Путін і Трамп під час зустрічі на Алясці минулого року.
Але для Києва здача території була б і незаконною, і надзвичайно непопулярною.
Раніше Зеленський заявив, що готовий розглянути сценарій, за яким Донбас буде демілітаризований та оголошений «вільною економічною зоною», але офіційно залишиться частиною України, Москва чітко дала зрозуміти, що їй це не підходить.
Після останнього візиту Віткова до Москви помічник Путіна Юрій Ушаков повторив позицію Кремля про те, що «досягнення довгострокового врегулювання не може бути очікуваним без вирішення територіального питання», вкотре наполягаючи на тому, що Москва хоче весь Донбас.
У середу державний секретар США Марко Рубіо визнав глухий кут щодо Донбасу.
«Це все ще міст, який нам потрібно перетнути. Але принаймні нам вдалося звузити коло питань до одного центрального, і це, ймовірно, буде дуже складним», – сказав Рубіо Комітету Сенату з міжнародних відносин.
Ще одна розбіжність полягає в тому, хто має керувати Запорізькою атомною електростанцією. Зеленський хоче, щоб АЕС перебувала під спільним контролем України та США, тоді як Москва хоче брати участь у будь-якій угоді, пропонуючи натомість розділити контроль над станцією з Вашингтоном або, можливо, з Києвом.
Також є питання так званих гарантій безпеки. Москва наполягає, що не погодиться на присутність військ країн НАТО в Україні. Натомість вона вимагає власних «гарантій безпеки». Кремль стверджує, що почуватиметься в безпеці лише тоді, коли питання вступу України до НАТО назавжди зійде з порядку денного, коли чисельність української армії буде обмежена 600 000 — з приблизно 800 000 зараз — і коли Росія отримає фактичне право вето на будь-які майбутні рішення щодо оборони України.
Однак для пересічних українців найнагальнішим питанням, ймовірно, буде питання припинення вогню. Київ хоче негайного припинення бойових дій. Москва наполягає на тому, що угода має бути укладена, перш ніж вона розглядатиме питання про паузу в бойових діях.
Доки такої угоди нарешті не буде досягнуто, «Росія продовжуватиме послідовно досягати цілей спеціальної військової операції», – заявив помічник Путіна Ушаков після візиту Віткова до Москви. Російські ракети продовжують щодня обстрілювати Україну, руйнуючи її електромережу та занурюючи сотні тисяч людей у темряву за низьких зимових температур.
І Росія, і Україна, схоже, прагнуть показати президенту США, що вони співпрацюють, пише Politico.
Ще в грудні Росія погрожувала переглянути свою участь у мирному процесі після того, як заявила, що Україна атакувала одну з резиденцій Путіна кількома безпілотниками.
Водночас аналітики вказують, що між двома ворогуючими сторонами є суттєва різниця: поки Україна демонструє готовність до компромісу, Росія лише робить вигляд, дотримуючись своєї початкової мети – підкорити Україну.
Засновниця R.Politik Тетяна Станова вказує, що Путін «став одержимим цією війною та своєю нагальною потребою зламати Україну». Вона додала, що якщо він почне поступатися, Росія буде зруйнована. Тому наполягання Росії на отриманні всього Донбасу – це лише тактика зволікання.
«Це свого роду гра з російського боку, де вони погоджуються говорити про нібито мирне врегулювання, маючи на увазі щось зовсім інше. Вони можуть годинами говорити про цю тему, але це не має нічого спільного з реальністю», – сказала Станова.
Тим часом, з українського боку, незрозуміло, чи зможе Зеленський, навіть якби був готовий відмовитися від Донбасу, просунути таку угоду через політичний процес. Опитування показують, що українці готові погодитися на якусь справедливу угоду, але вони мало вірять у переговори під керівництвом США.