Після важкої зими українська економіка почала відновлюватися швидше, ніж очікувало уряд. Водночас держава переглядає систему підтримки бізнесу та населення, готує масштабну приватизацію і намагається зберегти баланс між мобілізацією, ринком праці та стабільністю бюджету.
“Національний кэшбек”
За словами Соболева, уряд продовжив програму “Національний кэшбек” ще на два роки через зростання попиту на українські товари.
Згідно з даними досліджень, понад 40% користувачів почали частіше купувати продукцію вітчизняного виробництва, а торгові мережі фіксують збільшення продажів на 7-9%.
Міністр зазначив, що уряд змінив механіку програми: для товарів з високою часткою імпорту кэшбек збільшили до 15%, а для категорій, де домінують українські виробники, зменшили до 5%.
На його думку, це дозволило одночасно підтримати внутрішнього виробника та зменшити витрати держави приблизно на 100 млн гривень щомісяця.
Соболев також підкреслив, що 70% отриманих коштів українці витрачають на оплату комунальних послуг. Він назвав це підтвердженням того, що програма виконує не лише економічну, а й соціальну функцію.
Паливний кэшбек
Окремо міністр прокоментував програму паливного кэшбека, яку уряд запровадив після стрибка цін на паливо.
За його словами, програмою скористалися понад два мільйони українців, а більшість отримувачів – власники недорогих або старих автомобілів. Соболев назвав механізм “таргетованим”, оскільки допомогу отримують ті, хто дійсно її потребує.
Водночас уряд не планує масштабних компенсацій для бізнесу через подорожчання пального. Приоритетом, за словами міністра, залишається уникнення дефіциту пального.
Українська економіка після зими
Соболев визнав, що в січні та лютому українська економіка просіла через російські удари по енергетиці та перебої з електропостачанням.
Проте вже з березня почалося відновлення. За словами міністра, промисловість у березні зросла на 4,5%, а переробна промисловість – на 6,2%.
Він також зазначив, що уряд поки не бачить критичного впливу подорожчання пального через конфлікт на Близькому Сході. Соболев вважає, що негативний ефект для агросектора та економіки в цілому залишається контрольованим.
Урожай та агросектор
Незважаючи на песимістичні прогнози, уряд очікує урожай на рівні минулого року – близько 80 млн тонн.
Соболев зазначив, що погодні умови та вологість ґрунтів зараз виглядають краще, ніж у минулому році, а зростання витрат на паливо та добрива не матиме критичного впливу на собівартість продукції.
Валютні обмеження та МВФ
Міністр визнав, що бізнес продовжує тиснути на владу через валютні обмеження та складнощі повернення дивідендів і кредитів. Проте, за словами Соболева, Нацбанк змушений діяти обережно через погіршення платіжного балансу, інфляційний тиск і вимоги МВФ.
Водночас уряд вже погодив окремі пом’якшення – зокрема, збільшення термінів повернення валютної виручки для частини товарів з 180 до 270 днів.
Податки та детенізація
Соболев підтримав ініціативу щодо оподаткування міжнародних посилок і заявив, що нинішня система створює нерівні умови для українських виробників.
На його думку, головна проблема полягає в тому, що великі китайські платформи фактично уникають частини податкового навантаження.
Водночас міністр визнав, що ідея введення ПДВ для ФОП викликає сильний опір бізнесу через складне адміністрування. За його словами, уряд веде переговори з МВФ про відстрочку цих змін.
CBAM та суперечка з Євросоюзом
Однією з найбільших загроз для українського експорту Соболев назвав європейський механізм вуглецевої корекції імпорту – CBAM.
За оцінками української сторони, втрати експорту через нові правила можуть досягти 1,4 млрд доларів вже цього року.
Міністр заявив, що Україна намагається домогтися відстрочки дії механізму через військовий форс-мажор. За його словами, Єврокомісія вже визнала, що недооцінила масштаби проблеми для української економіки.
Паралельно уряд готує закон про торгівлю викидами, щоб у майбутньому український вуглецевий податок можна було зараховувати в рамках європейської системи.
Велика приватизація
Соболев анонсував активізацію великої приватизації вже цього літа.
За його словами, держава планує виставити на продаж Одеський припортовий завод, Ocean Plaza, Демуринський ГОК та Миколаївський глиноземний завод.
Уряд очікує отримати близько 10 млрд гривень від великої приватизації і ще не менше 3 млрд – від малої.
Міністр також повідомив про інтерес іноземних стратегічних інвесторів до “Укрнафти” та інших державних активів.
Українсько-американський інвестфонд
Соболев зазначив, що українсько-американський інвестиційний фонд вже розпочав свою діяльність, незважаючи на початковий скепсис.
За його словами, фонд отримав 280 заявок, а перша інвестиція вже направлена в виробництво компонентів зв’язку для дронів.
Зараз готуються нові проекти в сферах логістики, енергетики та критичних матеріалів.
Енергетика та підготовка до зими
Міністр визнав, що уряд буде змушений переглянути макропрогноз через зимові обстріли та уповільнення економіки на початку року.
Водночас він зазначив, що ключовим фактором економічного зростання залишається розвиток енергетики. За його словами, уряд спрощує процедури для будівництва нової генерації та робить акцент на швидкому відновленні потужностей після атак.
Соболев також зазначив, що Україні потрібна “будь-яка генерація”, включаючи нову атомну енергетику.
Бронювання та ринок праці
За словами Соболева, наразі в Україні заброньовано 1,37 млн працівників, а критично важливі підприємства забезпечують близько 60% усіх податкових надходжень.
Він підкреслив, що уряд не планує знищувати систему бронювання, але буде регулярно переглядати списки підприємств.
Окремо міністр назвав дефіцит працівників однією з головних проблем економіки. За оцінками уряду, для стабільного зростання Україні потрібно ще близько 4,5 млн працівників протягом наступного десятиліття.
Приоритетом влади є повернення українців з-за кордону та залучення до ринку праці молоді, людей старшого віку та тих, хто наразі перебуває поза офіційною зайнятістю.
“Нам потрібні українці в Україні”, – підсумував Соболев.
Читайте також: Суд в Казахстані дозволив “Нафтогазу” стягнення мільярдного боргу з “Газпрома”