Олексій Соболєв в інтерв’ю РБК-Україна розповів про бронювання, фізичних осіб-підприємців та компанію “Енергоатом”.

Олексій Соболєв (Фото: прес-служба Мінекономіки)

Економіка України демонструє ознаки “відскоку” після важкої зими, проте бізнес стикається з новими викликами: від нестачі кадрів до запровадження європейських екологічних податків.

Міністр економіки, екології та с/г Олексій Соболєв в інтерв’ю РБК-Україна розповів, чому уряд вирішив змінити умови програми кэшбека, як бронювання допомагає наповнювати бюджет і які стратегічні активи готують до великої приватизації вже цього літа.

Читайте також: Від Жеваго до Коломойського: чи зможе держава покарати олігархів і не знищити їх бізнес

Головне:

• Економічне відновлення: після падіння ВВП на початку року через обстріли енергетики в березні-квітні розпочався ріст промисловості.
• Ефективність бронювання: в Україні заброньовано 1,37 млн осіб, ці підприємства забезпечують близько 60% усіх податкових надходжень.
• Велика приватизація: від продажу великих активів у цьому році очікують отримати близько 10 млрд гривень.
• Оптимізація держпрограм: Мінекономіки проводить аудит усіх програм підтримки, щоб закрити неефективні та зосередити кошти на найбільш дієвих.
• Трансформація кэшбека: програму “Національний кэшбек” продовжать на два роки, акцент – на соціальній підтримці.
• Ринок праці та міграція: Україні потрібні нові працівники, пріоритет – залучення внутрішнього резерву та повернення біженців.

“70% коштів кэшбека витрачають на комуналку”

– Уряд вирішив продовжити програму “Національний кэшбек” ще на два роки. Чому було ухвалено рішення продовжити цей експеримент? Чому саме на два роки?

– Термін два роки обумовлений терміном дії експериментальних постанов уряду.

Продовжили, оскільки бачимо ефект. 41% користувачів програми почали частіше купувати українські товари. 71% з них прямо вказують, що причиною зміни поведінки став саме кэшбек – такі дані наводить Mastercard у своєму дослідженні.

Також, за даними торгових мереж, продажі українських товарів зросли на 7-9%, спостерігаємо перетік попиту з імпортних товарів на українські.

– Це не сталося через те, що зменшився імпорт, оскільки він став значно дорожчим?

– Немає такої стрімкої девальвації гривні. Водночас у наших виробників зростають витрати на електроенергію, логістику, зарплати та відновлення. Крім того, іноземні уряди часто субсидують свою продукцію. Польські сири – приклад. Для багатьох товарів кэшбек є шансом конкурувати з субсидованим імпортом.

Цього року ми збільшили до 15% кэшбек на товари, де частка імпорту перевищує 35%. Це більшість непродовольчих товарів та деякі продукти, ті ж тверді сири.

Одночасно зменшили до 5% кэшбек на товари, де наші виробники домінують. Таким чином допомагаємо там, де найбільше агресивного імпорту. Ці зміни, до речі, ще й знизили витрати на програму на 100 млн гривень на місяць.

– На що переважно використовують кэшбек?

– 70% коштів кэшбека витрачають на комунальні послуги. Інші – на українські товари або послуги, всі кошти залишаються в економіці. Більшість користувачів мають сімейний дохід до 40 тисяч гривень, отже, кэшбек має і важливу соціальну функцію.

– Що це коштує державі?

– Кэшбек після внесення змін коштує приблизно 450 млн гривень на місяць. Паливний кэшбек – 20 млн на день. Але він буде продовжений лише на травень.

Читайте також: Гроші “згорять”: що потрібно зробити до 15 травня, щоб не втратити свій “Нацкешбек”

– Якщо брати не великі мережі, а, наприклад, окремі невеликі магазини десь у регіонах. Чи готовий такий бізнес приєднуватися до програми?

– У програмі беруть участь 1500 торгових мереж і магазинів – від АТБ, “Аврори” та “Епіцентра” до невеликих магазинів. Виробник може використовувати будь-яку систему оподаткування, заклади торгівлі повинні бути на загальній системі оподаткування, приймати оплату картками та видавати фіскальні чеки. Так направляємо кошти в найбільш легальний сегмент економіки з найбільшою податковою віддачею.

“Економіка відновлюється трохи швидше, ніж ми очікували”

– Є попередні дані про падіння ВВП у першому кварталі. Які причини?

– Ви ж тут жили взимку? У січні-лютому було скорочення ВВП місяць до місяця попереднього року. Більше ніж на 1% впав ВВП, оскільки були удари росіян по енергетиці, блекаути тощо. Зараз ми спостерігаємо інтенсивне відновлення в березні та квітні.

Зараз Держстат оприлюднив дані, що промисловість у березні – плюс 4,5%, переробна промисловість – плюс 6,2%. Тобто падіння в перші два місяці року було через нестачу електроенергії та удари росіян по енергетиці.

Вже з березня йде сильний відскок, і економіка відновлюється трохи швидше, ніж ми очікували.

Крім цього, ви можете подивитися останні дані Національного банку за минулий місяць. Індекс ділових очікувань – 51,7 %. Це більше, ніж у квітні минулого року.

– Який вже є ефект війни в Ірані та подорожчання пального на економічні показники в Україні? І який може бути, якщо війна затягнеться?

– Перше, звичайно, це має ефект на інфляцію. Ви бачите, що політика Національного банку не пом’якшується, оскільки у нас є немонетарні фактори, які впливають на інфляцію.

Друге – це те, що це може впливати на уповільнення ВВП. Але враховуючи, що у нас зараз є відновлення після зимового падіння, то нам здається, що ці ефекти один одного компенсують.

Можна чітко дивитися по агросектору. Там є два впливи. Один – через паливо, інший – через дорожчі ціни на добрива. Добрива вже в основному закуплені, тому підвищення ціни на них на 35% поки не дуже відчутно.

Тепер щодо пального. В середньому на гектарі використовується близько 60 літрів дизеля на рік – 20% на весняну посівну, на збирання врожаю – 15%. Решта – на осінь. Якщо на паливо буде додатково десь 800 гривень на гектар, то в собівартості це приблизно 100 гривень на одну тонну кукурудзи.

Враховуючи, що кукурудза коштує до 11 тисяч гривень за тонну, то це не таке значне підвищення собівартості. Такі цінові шоки вже були в 2022 році і раніше. Ми їх переживали.

Читайте також: Від заморозків до +31: по яких рослинах на городах і в садах “вдарила” травнева погода

– Чули вже негативні прогнози по врожаю. Нібито менше посіють і менше зберуть.

– Ми очікуємо в цьому році такий же врожай, як і в минулому році. Це 80 мільйонів тонн – 20 млн тонн олійних і 60 млн тонн зернових.

Ми бачимо зараз кращу вологість ґрунтів, а отже в липні буде навіть кращий врожай. Тому негативні фактори компенсуються позитивними, врожай буде схожий на минулорічний.

“У нас буде 2,1-2,2 мільйона користувачів паливного кэшбека”

– Коли відбувся стрибок цін на паливо, уряд відреагував паливним кэшбеком. В кінці травня його дія закінчиться. Скільки людей скористалося цією програмою?

– Паливний кэшбек використовує більше двох мільйонів українців, люди ще додаються. На піку, коли ми запустили програму, в день додавалося до 100 тисяч нових користувачів. Зараз – до 1 тисячі. В результаті у нас буде 2,1-2,2 мільйона користувачів паливного кэшбека.

До речі, цей кэшбек таргетований. Ми перевірили, якими автомобілями володіють ті, хто його отримують. На 91% – це масові авто типу Ford Focus і Renault Megane, Daewoo, ВАЗ, або авто старше 10 років.

Це програма self-selective (кожен сам вибирає, користуватися чи ні – ред). І ми бачимо, що нею користуються ті, кому це дійсно потрібно. В інших країнах застосовували зниження акцизів. І це не self-selective, а для всіх. Більш низький акциз використовують всі – і ті, у кого, наприклад, великий джип. Таким чином, наша програма більш економна і таргетована.

– А для бізнесу розробляється якийсь механізм?

– Ми розглядали це. Це ж не вперше таке, коли є інфляція через паливо. Наприклад, для аграрного сектора ціна пального потім переводиться в ціни, за якими ми експортуємо товар. Це дозволяє підприємствам зберігати маржу, поки логістичні маршрути працюють.

Головний пріоритет уряду зараз – щоб не було жодного дефіциту пального. І ми працювали, і президент домовився з партнерами на Близькому Сході щодо постачання пального. Це головне.

Міністр Соболєв пояснив необхідність продовження програми “Національний кешбек” (Фото: прес-служба Мінекономіки)

– Після запуску нафтопроводу “Дружба” імпорт пального збільшився з Угорщини? Вони ж можуть переробляти російську нафту лише для себе та для експорту нам. Ваш колега Денис Шмигаль сказав, що ціна пального може навіть зменшитися через імпорт після запуску “Дружби”.

– Мережі регулярно працюють, проблем з закупівлею у них немає і ціни у них ринкові. Перш за все, вони купують паливо у поляків.

– Володимир Зеленський доручив уряду розробити додаткові програми для стримування зростання цін на товари першої необхідності для населення.

Він сказав, що найближчими тижнями обговорить з прем’єр-міністром Юлією Свириденко і з вами питання податкової стратегії, детенізації економіки та реальної підтримки українців і українського бізнесу. Що це за програми і коли вони можуть запрацювати?

– Ці програми поки на рівні опрацювання з іншими міністерствами.

– У нас була “Зимова підтримка”, потім ситуативно відреагували з кэшбеком на паливо. Можливо, на осінь і зиму можуть плануватися якісь подібні формати?

– Ми проаналізували всі програми, які впроваджували. Вони розбиті на три сегменти. Перший – це термінові програми, які закривали якісь складнощі, що виникали взимку, такі як зарядні станції або Пакет тепла.

Інші – соціальні програми для підтримки менш захищених верств населення. Третій сегмент – це економічний, наприклад, енергетичні кредити “5-7-9”, щоб бізнеси готувалися до зими, будували додаткову генерацію. І це довгострокові програми, які працюють більше ніж одну зиму.

Зараз ми переглянули всі програми, проаналізували, готуємо комплексний механізм. Дуже багато різних міністерств у цьому брало участь.

Ми розуміємо, що нам потрібно мати якийсь резерв. Наприклад, у нас був “Пакет тепла”, більше 100 тисяч