Олександр Сирський назвав небезпечні напрямки фронту та плани Росії – головні заяви
Російські війська на фронті проводять перегрупування і концентрується на двох основних напрямках. Місцями ворог застосовує тактику “тисячі порізів”, однак рівень втрат противника дуже високий.
Про плани Росії на фронті
За словами головнокомандувача ЗСУ, ситуація на фронті наразі дійсно складна.
Росія продовжує стратегічну наступальну операція. Зараз, як пояснює Сирський, противник проводить перегрупування і концентрується на двох основних напрямках.
“Це Покровський напрямок, який для росіян залишається визначальним. І тепер ворог перекидає свої частини з Сумського на Запорізький напрямок. Тобто це буде другий напрямок, на якому ворог планує розпочати активні наступальні дії. Станом на сьогодні там (на Запорізькому напрямку, – ред.) тривають дії невисокої інтенсивності. Але реалізуючи цілі та вказівки Путіна, окупанти намагаються завдати також і там потужного удару, що планувався ще рік тому”, – пояснює генерал.
Він зазначив, що цей план був зірваний у результаті Курської операції, адже для стримання нашого наступу там ворог був змушений забрати більшу частину своїх сил з Запорізької області. Нинішня мета противника на Запорізькому напрямку – прорив української оборони і просування вглиб території, їхня ціль – вся область.
Сирський також припускає, що серед пріоритетних для противника на найближчий час буде також Новопавлівський напрямок (південь Донецької області) і Лиманський – там також росіяни намагаються досягти успіхів, але там бойові дії мають менший масштаб.
Про ситуацію біля Покровська та Добропілля
Наразі найбільш складною ділянкою фронту є Покровський напрямок, зазначає головком. Там щоденно фіксується близько пів сотні штурмових дій противника. За його словами, до Покровська можливо забезпечувати логістику, попри тиск окупантів.
Ворог застосовує там так звану тактику “тисячі порізів” – тобто наступ на широкому фронті малих штурмових груп, пояснив Сирський.
Він визнав, що минулого тижня росіяни мали певний успіх на Покровському напрямку, біля Добропілля, коли їхні групи просунулись до 10-12 км до декількох наших населених пунктів. Головнокомандувач пояснив, що це сталось тому, що тамтешня місцевість рясніє великою кількістю ярів, річок – ділянок, природні властивості яких дозволяють приховано пересуватись. А влітку ще й багато рослинності, через що важко здійснювати контроль над лінією бойового зіткнення.
“І по-друге, через об’єктивні причини у нас там немає суцільної лінії фронту, тому ворог скористався цим і просунувся. Але після того, як було вжито низку рішучих заходів, перекинуті додаткові сили і засоби наших десантних частин, ми зачистили населені пункти та ділянки місцевості, і переможний настрій ворога змінився на відчай. Їхні публікації в їхніх соцмережах спочатку мали тональність “вперед, перемога”, а зараз – “в оточенні, кінець”. Тобто все дійшло до свого логічного завершення“, – зазначив Сирський.
За його словами, це просочування противника біля Добропілля – частина його наступальної операції на Покровськ. Ворог намагається охопити Покровську агломерацію з двох сторін – з північного сходу та південного заходу, намагаючись у такий спосіб сформувати своєрідні лещата.
“Головна задача цих дій на північному напрямку – перерізати нашу логістику. І от власне, там наступає 51-ша загальновійськова армія РФ у складі трьох бригад – це колишній 1-й армійський корпус так званої “ДНР”. У полон до нас потрапили і були знищені якраз військовослужбовці 132-ї бригади – це горлівська бригада. Якщо ви бачили полонених – усі молоді військовослужбовці, прослужили різний час, призвані з різних місць, у тому числі і з Росії. Але кінець у них один – полон”, – сказав генерал.
Чи є загрози для Сумщини та Херсона
На Сумщині ворог зазнав поразки, каже головнокомандувач. Незважаючи на те, що там було зосереджено потужне угруповання з найкращих російських частин, противник не мав жодного успіху там за останні два місяці. Він зрозумів безперспективність цього напрямку своїх дій.
“Він втратив декілька населених пунктів. І його остання спроба наступати в районі Степного і Новокостянтинівки закінчилася повним провалом – загарбники були знищені, відкинуті за державний кордон. І наразі ми продовжуємо там наступальні дії. А ворог, розуміючи безперспективність цього напрямку своїх дій, зараз перекидає частини звідти на інші напрямки, в основному – на Запорізький”, – пояснив генерал.
Що стосується Херсона, де окупанти нещодавно намагались серією ударів зруйнувати один із мостів та фактично ізолювати один із районів міста – там найближчим часом наступальних дій росіян не прогнозується.
“Там росіяни проводять активні дії здебільшого в острівній зоні і в районі мостів. Водночас вони перекинули з цього напрямку один полк і бригаду морської піхоти, що свідчить про те, що найближчим часом там (на Придніпровському напрямку) суттєвих наступальних дій не буде. Хоча загроза, звісно, завжди існує, і не треба її скидати з рахунків”, – розповів Сирський.
Про можливий кінець війни та готовність ЗСУ до будь-яких сценаріїв
На питання про те, чи є в ЗСУ сили триматись, якщо Путін зараз буде прагнути затягувати війну, головнокомандувач каже: У нас немає іншого шляху, ми повинні захищати свою землю.
“Путін, скоріше, хоче не виграти час – він хоче захопити територію, а для цього потрібен час. І незважаючи на ті втрати, а втрати у нього постійно зростають – захоплення кожного кілометра й кожної позиції щоразу обходиться йому все більшою кількістю вбитих і поранених. Про це свідчить статистика. По-перше, його темпи наступу дуже сповільнилися. По-друге, рівень втрат дуже високий. Але ж вони з такою впертістю намагаються досягти тих цілей, які вони собі поставили”, – зазначає Сирський.
За його словами, незважаючи на всі майбутні гарантії безпеки, які може отримати Україна, та на переговорний процес, наша країна повинна постійно готуватися до війни – до її продовження Росією або розв’язання нею нової.
“Навіть у разі укладення миру чи замороження війни ми повинні постійно дбати про підвищення боєздатності армії, враховувати досвід війни та висновки після детального аналізу, створювати найсучаснішу, найпотужнішу, високотехнологічну армію. Я думаю, що ворог зможе відновитись дуже швидко. Тобто наша країна не має забути уроки цієї війни. Потрібно бути готовим до того, що війна може продовжитись у будь-який час. Тому що загроза залишиться. Тому що ворог не відмовляється від своїх намірів захопити всю Україну”, – вважає генерал.
Він нагадав, що “травневе” перемир’я противник використав для перегрупування. Він підтягнув артилерію, свої підрозділи безпілотних систем до переднього краю, чого він не міг зробити, коли велися активні бойові дії. І після цього “перемир’я” росіяни відразу почали активні наступальні дії.
При цьому він не вірить заявам росіян про можливість продовжувати війну роками, називаючи це “бравадою”.
Про сучасну зброю в ЗСУ, використання ШІ та роботів на фронті
Зараз українська армія робить ставку на високотехнологічне озброєння та системи, які допоможуть зменшити присутність військовослужбовців безпосередньо на полі бою. Це, за словами Сирського, в першу чергу стосується роботизованих платформ, безпілотних систем різних типів і різного призначення – це насамперед повітряні дрони. Також активно впроваджується застосування наземних безпілотних систем – логістичних та медичних для евакуації поранених.
“Ми вже тестуємо і повітряні платформи для евакуації поранених – це перспектива. Також для нас у пріоритеті все, що стосується дронів, які працюють як перехоплювачі для боротьби з ворожими ударними БпЛА. І в нас є багато вражаючих результатів, яких ми досягли за допомогою наших морських платформ. Це все технологічні види зброї, зброя із штучним інтелектом, якщо можна так сказати”, – кажеи головком.
Він додав, що фактично все технологічне озброєння України має елементи штучного інтелекту, зокрема і системи ППО.
“ШІ зараз активно використовується фактично скрізь. Хоча треба враховувати, що він може помилятись. Зараз тільки початок його розвитку і використання. Але ми вже створили в Генеральному штабі, в інших штабах структури, які займаються якраз застосуванням штучного інтелекту у воєнній сфері”, – розповів генерал.
Нещодавно 93-а окрема механізована бригада “Холодний яр” опублікувала відео, як її військові проводили зачистку населених пунктів в районі Добропілля, використовуючи роботів з кулеметами. Ці роботи наближались впритул до противника і з гучномовця пропонували росіянам здатися в полон, якщо ті відмовлялись – вони вели вогонь. За словами Сирського, використання таких роботизованих систем уже досить поширене в українській армії.
“На цей рік у нас заплановано надходження у війська 15 тисяч наземних роботизованих платформ різного призначення”, – додав генерал.
Про проблеми з нестачею особового складу та зміни в армії
В України, природно, менше людей, ніж у росіян. Відтак – і мобілізаційний ресурс менший. Згідно з орієнтованим оцінками, у росіян 20-25 млн мобресурсу, у нас – 2-5. Один із можливих шляхів компенсувати цю нестачу – використання високотехнологічної зброї та техніку без військовослужбовців, або зброї, яка має дистанційне управління. Це має максимально знизити людські втрати, зазначає Сирський.
“Другий напрямок – це підвищення якості підготовки. Професійно навчений солдат має набагато більше шансів вижити на полі бою, ніж просто звичайний солдат, який має більш слабку підготовку”, – каже головномандувач.
Він додав, що зараз базова загальновійськова підготовка збільшена до 51 доби. Військовослужбовець, який потрапляє в навчальний центр, проходить підготовку там і після цього – ще в частині.
На думку Сирського, приток добровольців та мотивацію військових можуть також збільшити приклади успішних кар’єрних ліфтів в армії – коли цивільні, що приєднались до армії під час або на початку великої війни, змогли піднятись до посад командирів. Це, наприклад, Роберт “Мадяр” Бровді – нинішній командувач Сил безпілотних систем та Юрій Федоренко – командир 429-го окремого полку безпілотних систем “АХІЛЛЕС”. І таких прикладів ще багато, уточнив головком.
“Таким людям я максимально надаю підтримку. Тому що ефективний командир – це запорука успіху. Неефективний командир – це означає втрату наших військовослужбовців та територій. Це, в принципі, характеристика будь-якого командира – чи зможе він виконати задачу та якою ціною”, – пояснив Сирський.
Для покращення керованості Збройних сил зараз також впроваджується масштабна реформа з переходу до корпусної системи управління в армії.
“Пам’ятаєте, раніше були оперативно-тактичні угруповання (ОТУ), в деяких ОТУ було більш ніж 20 бригад, що дуже ускладнювало процес управління. Потрібно було контролювати відразу, наприклад, 23 військові частини. Зараз значно зменшився комплект. Це підвищило контроль за діями бригад, за їхнім забезпеченням, за наявністю особового складу –- щоб не виходило так, коли певна частина особового складу залишилася без контролю, тобто перебувала в районі ведення бойових дій, але участь у них не брала”, – додав генерал.
Про українську ППО та модернізацію Росією своїх БПЛА типу “шахед”
Україна активно розвиває протиповітряну оборону шляхом збільшення кількості систем з високотехнологічним обладнанням. Окрему увагу ЗСУ також приділяють системам, які здатні боротись з ворожими дронами.
“Наприклад, як не дивно, але дуже добре себе зарекомендувала армійська авіація: гелікоптери, які мають кулеметне озброєння, показують велику ефективність. Можу сказати, що з серпня минулого року по серпень цього року вони збили понад 3200 дронів типу “шахед” – це вражаючі цифри”, – уточнив головнокомандувач ЗСУ.
Інший перспективний напрямок для протидії ворожим “шахедам” – це дрони-перехоплювачі. У цій сфері Україна має багато розробок, які можуть конкурувати з такими відомими фірмами, як Merops.
“Наші розробки мають характеристики не гірші, а іноді навіть і кращі”, – зазначив Сирський.
При цьому він уточнив, що противник постійно вдосконалює свої дрони. На “шахеди” встановлюють системи оптичного донаведення, 12-16- канальні антени, які дозволяють мати дуже високий ступінь завадостійкості – тобто їх важко давити звичайними засобами радіоелектронної боротьби. Вони мають датчики автоматичного ухилення від вогню, від зближення, наприклад, з дронами-перехоплювачами. Тобто ворожий “шахед” починає зниження і неконтрольовані рухи по курсу і по висоті.
“У нього багато систем, які дозволяють також підвищити ефективність своїх “шахедів”. І це для нас виклик, з яким ми постійно боремося. Це змагання: ми намагаємося їх уражати, а вони намагаються досягнути цілі і уразити нас. І фактично всі далекобійні дрони, які зараз застосовує противник, навіть “Гербери”, які він використовує як хибні цілі, оснащені вибуховою речовиною для самопідриву – щоб цей дрон після падіння неможливо було захопити та для ураження всіх тих, хто наближається”, – пояснив Сирський.
Нові деталі про оборону Бахмута, знищення “Вагнера” та Курську операцію
У частини суспільства залишились питання, чи варто було в 2023 році так довго тримати Бахмут, адже, за словами низки військових, Україна понесла там надто високі втрати. Такі ж дорікання можна почути і щодо Курської операції – що у нас там теж нібито бути великі втрати.
Сирський пояснює: оборона Бахмута тривала вісім місяців, на це місто наступала величезна кількість сил противника, основу його наступального угруповання складала група “Вагнера”. За його словами, з якихось невідомих йому причин Пригожин прагнув самостійно захопити Бахмут. Тому замість російських армійських підрозділів для боїв за це місто він завів туди майже весь наявний особовий склад, що був на фронті.
“Вагнер” був найефективнішою структурою в російській армії. Не дивлячись на великі втрати, вони все одно просувалися вперед та досягали своїх цілей. Але у Бахмуті “Вагнер” знайшов свою смерть як організація, як структура. Це підтверджується різними даними. Коли завершувались бої у Бахмуті, Пригожин в одному із своїх інтерв’ю сам зізнався, що в цьому місті він уже втратив загиблими 20 тисяч своїх найкращих бійців”, – говорить головнокомандувач.
За оцінками ЗСУ, ця цифра становила близько 23 тисяч особового складу. А оскільки тоді у росіян на одного вбитого припадав один поранений, то разом із пораненими втрати “вагнерівців” налічували приблизно 40 тисяч. Тоді як загальна чисельність групи “Вагнера” становила до 50 тисяч. Тобто “Вагнер” як структура більше не відновилася.
“Якби не було Бахмута, то був би Часів Яр, Краматорськ, Костянтинівка, Дружківка… Якби ми залишили Бахмут, не знищивши їх там, “вагнерівці” пішли б далі. Як ви пам’ятаєте, вони тоді наступали широким фронтом – на 10 км в одну сторону від Бахмута, на 5 км в інший бік. Але потім бої в Бахмуті затягнули усіх їх туди. Тобто Бахмут врятував багато інших міст і велику територію, якщо відверто казати”, – каже генерал Сирський.
Співвідношення між нашими втратами і тими втратами, які поніс “Вагнер” у битві за Бахмут, були 1 до 7 – 1 до 7,7, уточнив головком. Тобто українська армія втратили у сім разів менше, ніж противник.
“Це найкращий показник за час повномасштабної війни. Що стосується Курської операції, то там теж дуже високі показники втрат у ворога. За даними російських аналітиків, були періоди, коли втрати військ противника переважали наші в 5,5 разів. Тобто ми в наступі несли втрати в п’ять разів менші, ніж противник. Це теж найкращий показник за час повномасштабної війни. Можливо, це така особливість війни, хоча насправді це просто була продумана операція”, – резюмував генерал Сирський.