Україна впевнено заявляє про свій курс на європейську інтеграцію, адаптуючи законодавство до суворих норм ЄС. Проте одна з ключових споживчих галузей країни продовжує страждати від високої частки “тіні”, яка наразі досягає 17,6%.
Як нелегальний тютюн може заблокувати відкриття європейських кордонів, які втрати несе державна казна і чому нові закони без потужних інституцій не працюють? Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів генеральний директор JTI Україна Олександр Фаркош у своєму першому інтерв’ю на посаді.
Головне:
- Держава втратила близько 26,5 млрд гривень податкових надходжень у 2025 році через тіньовий ринок, а в 2027 році може втратити 32 млрд гривень.
- Колапс постачання легальної продукції може статися вже в листопаді через запуск системи еАкциз, якщо система не буде повноцінно протестована всіма учасниками ринку.
- JTI сплатила 45 млрд гривень податків у 2025 році і продовжує розглядати ряд проектів для подальших інвестицій.
- Нові закони не допоможуть подолати тіньовий ринок, поки не буде створено сильних незалежних інституцій. А поки такі інституції формуються, все залежить від політичної волі, адже інструментів достатньо.
- Більше 500 млн грн компанія направила на підтримку співробітників, громад, ветеранів та гуманітарні проекти з початку повномасштабної війни.
Нелегальний ринок і основні проблеми індустрії
– За оцінками МВФ та аналітиків, тіньова частка тютюнового ринку в Україні – одна з найвищих серед споживчих галузей. Яку частку нелегальної продукції ви спостерігаєте на ринку зараз і як змінилася ця цифра з 2022 року?
– Наразі рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами становить 17,6%. Це досить високий показник і, на жаль, поки що він не знижується.
Причинами зростання є, звісно, щорічне підвищення акцизів в останні роки та відсутність належного правозастосування. Але якщо підвищення акцизів, в принципі, є нашою обов’язком відповідно до євроінтеграційних угод, то належне правозастосування – це виключно внутрішня справа.
Читайте також: Білий бізнес, який на виду, стає більш легкою мішенню для перевірок: інтерв’ю з Анною Дерев’янко, ЕВА
Наприклад, у 2018 році нелегальна торгівля сигаретами становила менше 5%. З початком війни частка тіні зросла і досягла рекордних 25,7% у жовтні 2023 року.
У 2024 році завдяки зусиллям правоохоронних органів, посиленому контролю податкового комітету Парламенту та роботі ВСК, а також підвищеній увазі міжнародних партнерів нелегальний ринок вдалося скоротити до 12,6%.
Але в 2025-2026 роках тренд знову змінився на негативний. Тобто рівень нелегальної торгівлі почав зростати. Але головне, що у нас є історія позитивних прикладів – тобто це явище можна подолати.
– Чи оцінювала JTI, скільки гривень щомісяця не доходить до державної казни і чи ділилися ви цими розрахунками з Державною податковою службою або Мінфіном?
– Ми проводили оцінку за результатами минулого року: обсяг втрат від нелегальних сигарет становив приблизно 26,5 млрд гривень. Але ще є електронні сигарети, 93% ринку яких наразі знаходяться в тіні.
Враховуючи, що в ціні пачки сигарет 70-80% – це податки, держава, звісно, є найбільшим бенефіціаром існування легального ринку. Тобто держава повинна берегти легальний ринок, захищати його від тіньової економіки, від контрабанди.
– За вашими оцінками, якщо ситуація з нелегальним ринком не зміниться найближчим часом, якими можуть бути втрати державного бюджету вже в 2027 році?
Оскільки ставки акцизного податку зростають щорічно, бізнес тіньових гравців, на жаль, стає все більш прибутковим.
При діючому рівні нелегального ринку в 17,6% втрати бюджету в 2027 році можуть скласти до 32 млрд грн – лише від сигарет, лише за один рік. Саме тому це проблема, яку не можна ігнорувати.
– Ваша компанія неодноразово піднімала тему втрат бюджету від нелегального ринку. Чи бачите ви достатню реакцію державних органів на цю проблему?
– Нам хотілося б бачити більш активну участь окремих державних контролюючих органів у боротьбі з нелегальним ринком.
Поки спостерігаємо лише бажання отримати все більше і більше інструментів контролю, які потім ніяк не використовуються для закриття нелегальних фабрик і анулювання їх ліцензій, а натомість є тягарем для білого бізнесу з точки зору витрат на імплементацію та адміністрування.
Добрим прикладом є впровадження відеоспостереження 24/7 на всіх етапах виробництва та всіх складах і місцях зберігання – нами було витрачено 25 млн грн на впровадження цієї норми, але це ніяк не вплинуло на динаміку нелегального ринку.
Електронна марка та євроінтеграція
– Електронна марка – один з ключових інструментів детенізації ринку. Але бізнес фіксує серйозні ризики її впровадження: технічну неготовність, тиск на логістику, потенційні зупинки виробництва. Як JTI оцінює цей інструмент – це крок вперед чи реформа ради реформи?
– Це є частиною питання євроінтеграції. Якщо держава наполягає на впровадженні електронної марки, ми повністю підтримуємо державу і будемо впроваджувати, налаштовувати наші внутрішні процеси таким чином, щоб система електронної марки якісно працювала від виробництва до безпосередньо споживача.
Підготовка до впровадження електронної марки вимагає значних інвестицій з боку легального бізнесу. Ми вже зараз витрачаємо десятки мільйонів гривень на адаптацію внутрішніх процесів і виробництва до нових вимог.
Але тут знову варто зазначити, що її впровадження не є панацеєю для подолання нелегального ринку. Можна мати найкращий текст закону, але якщо реалізація буде неякісною, то це створить більше проблем, ніж рішень.
Білий бізнес може зробити все правильно. Але де гарантія, що гравці, які грали з обігом нелегальних сигарет, не обійдуть цю систему?
До старту системи залишається менше п’яти місяців. І державна платформа все ще знаходиться на етапі доопрацювання, тобто повноцінного тестування системи немає. Це нас турбує.
Окрім виробників, частиною системи є дистриб’ютори та весь ритейл – а це десятки тисяч операторів. Якщо ми будемо готові до впровадження електронної акцизної марки, а ритейл не готовий, то продукція просто нікуди не поїде. З того, що озвучувало Мінцифри, менше 1% операторів наразі зареєстровані в системі.
Олександр Фаркош про правила гри (інфографіка: РБК-Україна)
– А на яку дату заплановано старт?
– На 1 листопада 2026 року. Ми намагаємося з нашого боку зробити все для того, щоб налаштувати наші системи таким чином, щоб вони працювали.
Але готовність виробників не матиме жодного значення, якщо з 1 листопада легальна продукція не дійде до споживача.
Якщо держава та всі учасники ринку не зможуть доопрацювати всі системи та процеси, то отримаємо колапс усієї індустрії білого ринку. В грошах це означатиме 500 млн грн втрат бюджетних надходжень щодня!
– Україна активно адаптує регулювання тютюнового ринку до європейських норм. Як, на вашу думку, поєднати євроінтеграційні вимоги з особливостями українського ринку та умовами воєнного часу?
– Євроінтеграція – це загальний вектор розвитку країни, але питання в тому, наскільки добре ми адаптуємо найкращі європейські практики.
Держава іноді дійсно просто копіює деякі норми і намагається їх впровадити в Україні. Тут дуже важливо розуміти: чи можемо ми перенести якийсь приклад з Євросоюзу на реалії українського ринку? На жаль, іноді ми нехтуємо місцевим контекстом.
Читайте також: Табачна галузь забезпечила 7% усіх податків у бюджет: скільки сплачено за рік
Прикладом у нашій індустрії може бути проект цифровізації процесу щодо законодавчого вимоги звітувати про інгредієнти, які використовуються при виробництві тютюнових виробів за прикладом системи EU Common Entry Gate.
Та інформація є комерційною таємницею, тому подається через спеціальну, єдину для всіх країн-членів ЄС, захищену інформаційну систему. Замість підключення до існуючої системи ЄС при набутті членства в ЄС, Уряд почав розробку власної системи.
В результаті через 1,5 року витраченого часу та ресурсів держави і бізнесу розроблена програма не передбачає навіть автоматичної підгрузки інформації, як це працює в ЄС, пропонуючи нам місяцями вводити дані вручну.
В результаті нам потрібно доопрацьовувати систему за свій рахунок, а потім ще й щорічно платити за підключення додатково розробленого функціоналу до існуючої системи.
Інший приклад – та сама електронна акцизна марка або система еАкциз. В основі це європейська система відстеження руху продукції Track & Trace, яка працює в країнах ЄС з 2019 року.
Але українську модель вирішили зробити значно ширшою і складнішою: вона охоплює не лише тютюнові вироби, але й алкогольну продукцію, в систему залучена вся роздрібна торгівля (а це десятки тисяч операторів) і сплата акцизного податку повністю переноситься на електронну марку.
Жодного з цих елементів в ЄС немає. В Україні кожен з цих додаткових елементів означає додаткову складність, додаткові витрати та додаткові ризики як для держави, так і для бізнесу.
Роль великого бізнесу та інвестиційний клімат
– Великий легальний бізнес у тютюновій індустрії фактично фінансує державу через акциз і ПДВ, одночасно конкуруючи з гравцями, які не платять нічого. Чи є у держави реальне розуміння цієї асиметрії – і чи відчуваєте ви себе партнером держави чи просто зручним донором?
– Ми насправді вважаємо себе партнером держави, я б сказав, як економічного, так і стратегічного. Адже JTI входить до десятки найбільших платників податків в Україні. Лише за 2025 рік ми сплатили 45 млрд гривень податків.
Ми створюємо додаткові робочі місця, продовжуємо інвестувати в умовах війни, підтримуємо наших людей. Від нас залежить ще дуже багато підрядників, інших організацій і компаній – десятки тисяч людей, які