Найпопулярніші депутати у соцмережах – хто з депутатів має найбільше підписників в інтернеті – Новини України
Соцмережі стали серйозним інструментом впливу на суспільство для політиків, особливо на фоні заборони доступу журналістів до парламенту з 2020 року.
Оскільки ще з пандемією коронавірусу доступ журналістів до Верховної Ради обмежили, а з війною на певний час заборонили, деякі з депутатів ативізували свою діяльність у соцмережах, де отримали тисячну, а подекуди й мільйонну авдиторію. Як проаналізував Рух Чесно, серед найпопулярніших народних є депутати, що перебувають в СІЗО з підозрою в державній зраді – Олександр Дубінській і Євген Шевченко, а також нардепи-втікачі Олександр Куницький і Артем Дмитрук.
Для збільшення охоплень такі депутати використовують тригерні заголовки про «бусифікацію», «авторитаризм» чи «ефект Януковича» чи ведуть канали російською мовою. Так, пʼять російськомовних YouTube-каналів народних обранців мають втричі більше підписників, ніж усі україномовні разом взяті, яких більше сотні.
Аналітики зазначають, що найчастіше народні депутати проявляють активність у Facebook, де сторінки є у 316 обранців. При цьому 16 таких акаунтів — неактивні.
YouTube не користується такою популярністю серед політиків – із 137 депутатів, у яких є акаунти там, регулярні відео публікує лише 41 депутат. Більшість же створили сторінки ще напередодні виборів і потім «закинули» їх.
Загалом, у чотирьох з шести проаналізованих соцмереж лідером за кількістю підписників виявилася «Європейська Солідарність», хоча у парламенті вона представлена всього 27 депутатами. Лише в Instagram та TikTok «ЄС» поступається нардепам від «Слуги народу», що має найбільшу фракцію у Верховній Раді — 231 нардеп станом на початок липня цього року.
При цьому найпопулярнішими в соцмережах не завжди є лідери партій. Така тенденція стала характерною лише для «Батьківщини» та «Європейської Солідарності». Але у «ЄС» деякі депутати випереджають за популярністю самого лідера партії. Як от YouTube-канал Олексія Гончаренка, який має на мільйон підписників більше, ніж сторінка Петра Порошенка.
Гончаренко системно веде трансляції з ради, вдається до спекулятивних заголовків та коментує все підряд. При цьому політичні огляди депутат веде російською мовою, а його відео збирають тисячі, а подекуди й мільйони переглядів.
В Чесно підкреслюють, що загалом чисельність підписників лише пʼятьох активних російськомовних сторінок налічує понад три мільйони читачів. Для порівняння, що втричі більше, ніж у інших 122 україномовних каналів депутатів.
Найбільше підписників серед депутатів у YouTube має мажоритарник-утікач з Харкова від «Слуги народу» Олександр Куницький. Свій доволі скандальний контент Куницький публікує й у TikTok., де його ролики стабільно набирають тисячі, а подекуди й мільйони переглядів.
Також серед російськомовних YouTube-блогерів є «слуга» Євгеній Брагар, Юрій Бойко («ПЗМЖ») та ще один мажоритарник-утікач Артем Дмитрук, сторінку якого днями в Україні заблокували після рішення РНБО.
В інших соцмережах ситуація із мовою краща, але російська все одно часто в топі. Серед них, наприклад, Facebook Нестора Шуфрича, Instagram Олександра Дубінського, TikTok Євгенія Шевченка та X Максима Бужанського.
Так, сторінки в TikTok активно ведуть 48 депутатів. Більшість публікують виступи з парламенту, відповіді на політичні запитання підписників і часом — трохи особистого.
Що стосується Telegram, то активну сторінку там має майже кожен четвертий депутат, а загальна кількість підписників перевищує 840 тисяч. Деякі депутати ще й мають мережу анонімних Telegram-каналів.
Один із найпопулярніших Telegram-каналів належить позафракційному нардепу Олександру Дубінському, який нині перебуває в СІЗО за підозрою в державній зраді. Його сторінка, яку він веде російською, має майже 150 тисяч підписників. Його дописи орієнтовані на теми «бусифікації», авторитаризму влади, захисту російської церкви. Найчастіше такі наративи поширює й мажоритарник із Дніпра від «Слуги» Максим Бужанський.
Інші популярні російськомовні Telegram-канали ведуть підсанкційний нардеп-втікач Артем Дмитрук і Євгеній Шевченко. Так, Дмитрук регулярно пише, що неможливо повернути всі окуповані Росією українські території.
Канал Євгена Шевченка після його арешту восени 2024 року залишається неактивним, але раніше він активно підтримував проросійські партії, висловлював підтримку Дональду Трампу, перемогу якого прогнозував за «ефектом Януковича».
Водночас контент інших популярних Telegram-каналів депутатів доволі схожий. Вони пишуть про ухвалення законопроєктів та роботи ВРУ, чи коментують політику.
Єдиною платформою без жодного активного російськомовного акаунта серед депутатів виявився X (Twitter). Там обранці здебільшого комунікують українською чи англійською та, переважно, висвітлюють наслідки російських обстрілів і звертаються до міжнародної аудиторії.
Єдиною смоцмережею, де можна прозоро відстежити політичну рекламу й витрати на неї, є Facebook. Щоправда із десяти найпопулярніших там депутатів лише троє запускали рекламу протягом року. Йдеться про Антона Яценка, Петра Порошенка та Валентина Наливайченка. Як вказують у Чесно, за 2024 рік кожен із них на таку рекламу витратив по кілька тисяч доларів. І лідером у витратах є позафракційний мажоритарник з Черкащини Антон Яценко, який задекларував за 2024 рік рекордну кількість громадських організацій.
Що ж стосується Instagram, то тут найпопулярнішим виявився колишній телеведучий і ресторатор, мажоритарник з Києва від «Слуги народу», а нині позафракційний із підозрою у побитті військового Микола Тищенко. Хоча зараз його контент орієнтований на публікації навколо благодійної діяльності та допомоги військовим, але трапляються, наприклад, привітання Алли Пугачової з днем народження.
Також до десятки найпопулярніших сторінок депутатів у Instagram увійшли Жан Беленюк та Василь Вірастюк із «Слуги народу», які більше публікують дописи про свою спортивну діяльність.
У Русі Чесно зазначають, що соцмережі, зробили політику доступнішою, адже тепер людям не обов’язково стежити за діяльністю депутатів у новинах, чи дивитись засідання парламенту. Водночас закритість роботи Верховної Ради перетворилася на зручну для влади практику приховування.