Наглядова рада Енергоатому – чому вона не стала ефективною – пояснення Соболєва – Новини України
Міністр економіки України Олексій Соболєв зазначив, що корпоратизація НАЕК “Енергоатом” та створення наглядової ради відбувались у стислі терміни і протидія цьому відчувалась увесь час. Про це він сказав під час засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради щодо масштабної корупції в енергетиці.
«Опір був завжди, постійно. Ті самі люди, які зараз проходять у справі НАБУ, були контрагентами міністерства, але ми це зробили», – сказав він.
Соболєв нагадав, що закон який надав додаткові повноваження членам наглядової ради був ухвалений у травні 2024 року і щодо «Енергоатому» була прописана така особливість, що голову правління компанії міг обирати міг обирати повний склад наглядової ради
Стосовно процедури призначення наглядової ради, то Соболєв нагадав, що уже в червні Кабмін затвердив п’ятьох членів наглядової ради, які мали підписати договори, щоб приступити до виконання обов’язків. Водночас надані їм цивільно-правові договори не відповідали їхнім очікуванням і впродовж певного часу велись переговори щодо їх зміни.
«В листопаді КМУ затвердив умови ЦПД, однак Мінекономіки восени 2024 року відправило членам наглядової ради договори, які відрізнялись від тих, що були затверджені урядом. Після цього один із членів наглядової ради заявив, що втратив довіру до менеджементу і подав заяву на звільнення. Таким чином сформувалась наглядова рада з чотирьох осіб», – пояснив історію Соболєв.
Міністр додав, що члени наглядової ради сформували відповідні комітети та давали доручення менеджменту компанії, однак дуже часто менеджмент ці доручення не виконував.
При цьому Олексій Соболев заявив, що йому не було нічого відомо про схему «шлагбаум» в «Енергоатомі», а міністерство енергетики було профільним під час формування наглядової ради.
Железняк заявив у свою чергу, що з точки зору комісії, наглядова рада «Енергоатому» була сформована так, щоб вона максимально не працювала.
НАБУ та САП викрили масштабну корупційну схему впливу на високому рівні на стратегічні підприємства держсектору, зокрема на “Енергоатом”. Її організатори отримували 10-15% вартості контрактів компанії у вигляді хабарів, а “відкат” сплачували контрагенти, яких їм навʼязували учасники схеми. Загалом фігурантам вдалося “відмити” 100 мільйонів доларів, легалізуючи їх через окремий офіс в центрі Києва, який належав родині колишнього депутата Андрія Деркача. І саме Тімур “Карлсон” Міндіч контролював відмивання грошей.
Як писало ZN.UA, навіть затяті опоненти НАБУ в спецслужбах називають операцію “Мідас” блискучою. Але… Чому головний фігурант розслідування — давній друг президента Тимур Міндіч не сидить на лаві ВАКС? Чи був злив інформації про майбутні обшуки? На які ще сфери монетизації влади впливав Міндіч? Що і хто може зупинити подальше розслідування? І головне: що має зробити президент і що робити країні? Про це у статті “Операція “Мідас”. Шлях абсолютної влади довжиною в долар” розповіла Інна Ведернікова.