Мюнхенська конференція з безпеки – які висновки можна зробити.
Європа та Америка потребують одна одну, проте довіра втрачена.
Протягом трьох днів європейські та американські лідери висловлювали наміри щодо співпраці та намагалися “підкреслити позитивні аспекти” трансатлантичних відносин. Однак тріщини залишаються очевидними. США демонстрували менш агресивну позицію, ніж рік тому на Мюнхенській конференції з безпеки, коли віцепрезидент США Джей Ді Венс висловив різку критику на адресу Європи.
Проте зустріч продемонструвала, що хоча Альянс продовжує функціонувати, старий порядок, який десятиліттями об’єднував обидві сторони Атлантики, вже зруйновано. Відсутнє спільне бачення подальших дій, враховуючи регулярні “сейсмічні потрясіння”, які адміністрація президента США Дональда Трампа із задоволенням завдає системі, зазначають журналісти Politico.
Список ударів виявився довгим. Трамп закликав до захоплення Гренландії; Європа була відсунута на третє місце після Західної півкулі та Китаю у пріоритетах адміністрації; нова допомога США Україні майже зникла; а сам континент постійно піддається критиці через питання свободи слова та цифрового регулювання.
Водночас Європа стикається зі зростанням ультраправих партій, підтримуваних рухом MAGA, всередині країн, а також з небезпечною Росією біля своїх кордонів, яку Трамп наполягає повернути до світового порядку.
“Не вважаю, що ми й надалі працюватимемо у звичному режимі”, — зазначила прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліня.
Один із європейських керівників висловив думку, що для відновлення довіри, втраченої за останній рік, знадобиться “ціле покоління”.
Водночас держсекретар США Марко Рубіо заявив на цьогорічній Мюнхенській конференції з безпеки, що “Сполучені Штати та Європа повинні бути разом”.
Реакція європейських лідерів була ввічливою — ніхто не прагне розривати залишки зв’язків з дедалі непередбачуванішими Сполученими Штатами, чиї війська, ядерна зброя та військовий потенціал досі забезпечують континенту критичну безпеку від Росії.
“Проте, у кулуарах заходу кілька посадовців порівняли нинішню ситуацію з токсичними стосунками, в яких агресор перекладає провину на жертву та коливається між жорсткими діями й показною приязністю”, — додають журналісти.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підкреслив, що зв’язки з Вашингтоном залишаються дуже міцними, оскільки “ми працюємо зі США в галузі оборони, безпеки та розвідки цілодобово”. Але європейські лідери все більше покладаються на власні сили в питаннях довгострокової оборони.
“Міжнародний порядок, заснований на правах і правилах… більше не існує так, як раніше”, — заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у Мюнхені, хоча, як і інші європейські лідери, він не закликав до розриву зі США.
Президент Франції Еммануель Макрон — який у своїй промові жодного разу не згадав НАТО — зазначив, що “Європа повинна стати геополітичною силою”.
Франція, Німеччина та Швеція порушують давнє табу й розпочинають обережні переговори щодо того, як французький ядерний арсенал міг би зміцнити безпеку континенту — на фоні занепокоєння щодо надійності американської “ядерної парасольки”.
Інші лідери поділяють цю думку. Президент Польщі, який підтримує MAGA, Кароль Навроцький, якого не було в Мюнхені, зазначив, що розробка Варшавою ядерної зброї “це шлях, яким ми повинні йти”, щоб дати відсіч “агресивній, імперській Російській Федерації”.
“Зовнішня політика США змінилася”, — сказав президент Фінляндії Александр Стубб, який інколи грає в гольф із президентом США.
Раніше у Politico повідомляли, що цими вихідними на Мюнхенській безпековій конференції представники адміністрації Трампа продемонстрували помітно тепліший — навіть дружній — тон щодо європейських союзників. Але зміст сигналу залишився жорстким: приєднуйтеся до американського курсу або не заважайте.