Хоча наразі ще рано говорити про зміну парадигми в сфері боротьби з економічними злочинами, перші кроки Бюро економічної безпеки вже можна вважати показником і потенційною основою для тривалих змін. І на шляху до справжньої інституційної трансформації БЕБ повинно налагодити відкритий діалог із суспільством, інакше не буде тих, хто зможе підтримати Бюро в умовах тиску з боку влади, зазначає у статті «Перезавантаження» БЕБ: чи здатна інституція позбутися спадщини податкової міліції — і коли» керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін.
Він акцентує, що БЕБ поступово вже нормалізує стосунки з бізнесом, шукає більш збалансовані підходи до регулювання «тіньового» сектору, а також намагається створити умови, за яких працювати за правилами буде вигідніше, ніж обходити їх. Проте реальний вплив цих змін, додає Крапивін, можна буде оцінити лише тоді, коли Бюро запрацює на повну потужність. Це відбудеться, перш за все, після завершення атестації співробітників та укомплектування штату.
«До того часу будь-які оцінки неминуче залишатимуться проміжними. Утримати заданий курс, паралельно вирішуючи кадрові, бюджетні та організаційні питання, — складне завдання. Але саме від здатності БЕБ не відхилитися від цього курсу залежатиме, чи перетвориться «перезавантаження» на реальну інституційну зміну, а не на чергову імітацію реформи», — зазначає автор.
Водночас основним викликом Крапивін вважає також середовище, в якому функціонує БЕБ. Ще на початку новий керівник Бюро Олександр Цивінський заявляв про готовність відкрито обговорювати вплив неформальних центрів ухвалення рішень. Проте за пів року роботи публічного діалогу з цього питання не відбулося. Також залишається відкритим питання, чи намагаються офіс президента або інші «неформальні» джерела впливу чинити тиск на БЕБ.
При цьому, за даними reNews, бек-офіс колишнього заступника голови БЕБ Віталія Гагача досі функціонує, а влада через нього намагається впливати на Бюро. Олександр Цивінський під час інтерв’ю обіцяв звернутися до НАБУ та САП за допомогою у разі крайньої необхідності. Схоже, така потреба вже виникла.
«Не менш важливим є й питання інституційних гарантій незалежності самого БЕБ. Досвід антикорупційної інфраструктури свідчить, що без чітко налагодженої системи запобіжників — від процедур призначення керівництва до процесуальної автономії — будь-які спроби змін залишаються вразливими до політичного впливу. І саме в цій площині БЕБ поки що лише на початку свого шляху. У Бюро немає окремої спеціалізованої прокуратури та суду, тому багато залежить від того, як будуть вибудувані стосунки з прокуратурою, що здійснює процесуальне керівництво. Законопроєкт №12439, який, імовірно, буде ухвалено найближчими днями, може погіршити ситуацію для БЕБ. А скільки таких ініціатив у противників цього органу — можна лише здогадуватися», — зазначає Крапивін.
Саме тому, за словами автора, наразі не можна стверджувати, що БЕБ є повністю сформованим органом. Сьогодні Бюро скоріше перебуває в процесі становлення. І хоча напрям його руху є правильним, результат все ж не гарантований.
«Зміни в системі повинні бути помітними та обговореними публічно. Без чесної та відкритої комунікації керівництва БЕБ із суспільством, яке передусім зацікавлене в появі ефективної правоохоронної інституції, у разі тиску буде важко знайти підтримку зовні та побудувати орган, який дійсно стоїть на захисті економічної безпеки», — підсумував Крапивін.
Нагадаємо, 10 березня комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності переглянув своє рішення щодо законопроєкту №12439 та рекомендував народним депутатам ухвалити його в цілому. Ініціатори законопроєкту на чолі з Сергієм Іонушасом подають його як спосіб «захистити бізнес», однак на практиці законопроєкт містить поправки, які створюють перешкоди для розслідувань, наприклад, корупції, що заважає бізнесу нормально розвиватися.
Зокрема у вересні законопроєкт розкритикували у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Там зазначили, що деякі запропоновані зміни «створюють серйозні перешкоди для боротьби з топкорупцією».