Мирний план Трампа є старою російської кашею вимог на тлі кризи в Україні

Документ містить формулювання, які дозволяють Росії скасувати угоду у будь-який момент.

Президент США Дональд Трамп підтримує 28-пунктний “мирний план” для України, який майже повністю задовольняє ключові вимоги Кремля. Документ містить умови, які Росія висувала ще у 2022 році під час переговорів у Стамбулі. Пропонована угода з’являється у момент, коли Росія відчуває військову перевагу та намагається використати кризу у внутрішній політиці Києва.

Цим планом очільник Білого дому дає Росії майже все, чого вона хоче, зазначає британський журналіст і редактор із міжнародної безпеки Нік Патон Волш у матеріалі для CNN.

Він оцінює, що наразі армія РФ перебуває у найбільш вигідному становищі за останній рік і наближається до захоплення стратегічного міста Покровськ у Донецькій області, за який ще з минулого літа точаться запеклі бої. У разі успіху для росіян відкривається переважно рівнинна місцевість на відкритому просторі, що сприяє швидкому просуванню військ. Також окупанти здійснили прорив у Запорізькій області, наблизившись до обласного центру.

На тлі цього в Україні спостерігаються високі показники СЗЧ та ухилення від мобілізації, що лише посилює серйозні проблеми нестачі людей у війську, а перевага ЗСУ у сфері безпілотників нівелюється швидким навчанням та інноваціями Росії. Президент Володимир Зеленський також переживає зниження популярності через низку гучних корупційний справ, які торкаються його близького оточення та аспектів, з якими щоденно стикаються українці, зокрема відключенням електроенергії.

Російський план, очевидно, спрямований на використання, ймовірно, надзвичайної вразливості України, коли внутрішня політична криза може завадити Зеленському ефективно протистояти надзвичайним ситуаціям.

“Цей несприятливий для Києва момент, ймовірно, пояснює, чому Москва знову висунула ряд максимальної вимог, які Україна і її союзники неодноразово категорично відкидали. Один європейський дипломат охарактеризував ситуацію як “День бабака”. Але в цьому фільмі проблема повторення цього дня полягала не в тому, що він став передбачуваним і нудним, а в тому, що ти змушений був постійно його переживати”, — пише автор.

Нік Патон Волш вказує, що 28 пунктів “мирного плану” служать двом цілям Москви:

• вони є стартовим блоком, настільки вигідним, що навіть часткове досягнення їх цілей вважається великою перемогою,
• вони створюють основу, до якої росіяни можуть регулярно повернутися, якщо захочуть знову уповільнити дипломатичний процес, доки їх військо має перевагу.

Вимоги, щоб Україна конституційно відмовилася від членства в НАТО, “денацифікувалася”, гарантувала свою нейтральність і обмежила чисельність своїх збройних сил, були викладені в Стамбульському документі 2022 року. Тоді, на піку початкових амбіцій російського вторгнення, вони були аморфним набором максималістських умов, що фактично означали капітуляцію України.

Використання 100 мільярдів доларів заморожених російських коштів для відбудови України на перший погляд здається поступкою Росії. Однак, зауважує автор, найбільш зруйновані частини України перебувають під російською окупацією, і ці гроші підуть Росії для здійснення відбудови на її умовах. Угода передбачає, що половина прибутку від відбудови поїде до США, а інша частина буде інвестована в співпрацю між Америкою і Росією.

“У Москви є великі шанси повернути значну частину цих грошей, а угода також передбачає повне скасування міжнародних санкцій, що стане значним фінансовим плюсом”, — йдеться у статті.

Нік Патон Волш підкреслює, що у цій “повторній порції російської дипломатичної каші” є ще три приховані небезпеки для України. Першою з них є вимога провести вибори через 100 днів після підписання “мирної угоди”.

“Із огляду на проблеми демобілізації, логістики в умовах війни та правової реформи, це, за більшістю оцінок, технічно неможливо. Результатом стане поспішне, погано організоване голосування, яке приведе до формування уряду з сумнівною легітимністю та створить простір для дезінформації та маніпуляцій, достатній для того, щоб росіяни провели ще один танк, а на його вершині сидів їхній улюблений кандидат”, — наголошує аналітик.

Другим моментом, на його думку, є заплутана пропозиція перетворити частину контрольованих Україною районів Донбасу на демілітаризовану зону, яка має “технічно входити до складу Росії”.

“Це рівнозначно здачі їх російським “цивільним” силам. В іншому випадку, Москва могла б активно боротися за цю територію. Навіть компроміс у вигляді проголошення цієї зони демілітаризованою, забороненою для входу військових обох сторін, лише підсилює історичний приклад Росії використання “народних ополчень” для проникнення на територію та проголошення “повстань” за підтримки Москви”, — зауважує Нік Патон Волш.

Зеленський не може передати місто Краматорськ, оскільки це дозволило б Росії отримати плацдарм, звідки невдовзі можна почати ще одним, але вже легший наступ. Це створило б внутрішні політичні проблеми для українського президента і Москва добре це усвідомлює, але наполегливо повертається до цієї ідеї, сподіваючись, що Трамп зрештою визнає таку поступку необхідною частиною будь-якого врегулювання.

По-третє, наголошує експерт, що деякі положення тексту “мирного плану” сформульовані нечітко й містять широкі трактування. Зокрема гарантії безпеки України будуть “вважатися недійсними”, якщо вона “безпричинно” випустить ракету по Москві або Санкт-Петербургу.

“Це попередження має значні наслідки і широке тлумачення, оскільки Росія може розуміти, що є достатньою “причиною”, інакше ніж Україна”, — підкреслив Нік Патон Волш.

Також запропонований документ передбачає, що “нацистська ідеологія та діяльність мають бути заборонені” в Україні, що є повторенням неправдивих російських заяв про боротьбу з “київським режимом”, який нібито очолюють “нацистські екстремісти”.

“Чи може поява прапора ультраправих в українській військовій частині або емблеми СС “Мертва голова” на неофіційній військовій сторінці в Telegram раптово зробити угоду недійсною? У її сучасному вигляді Москва може у будь-який час відмовитися від угоди, маючи для цього мінімальні підстави”, — пише автор.

Якщо у цьому документі і є помилка Росії, то вона полягає не у його формулюваннях чи впертій позиції, а у тому, що Москва чітко визнає більшість своїх максималістських вимог як стартову точку точку. Нік Патон Волш зауважує, що раніше це розлютило Трампа і призвело до найсуворіших санкцій, які США ввели проти російських нафтових гігантів “Роснефть” і “Лукойл”.

“Але Кремль правильно оцінив свої успіхи на полі бою, внутрішні заворушення в Україні та серйозну нестабільність на передовій, занепокоєння Європи щодо того, як довго вона зможе фінансувати оборону Києва, а також надзвичайне прагнення Трампа отримати Нобелівську премію миру в 2026 році, і спробував надати старим вимогам нового звучання”, — додав експерт.

На його думку, якщо хоча б третина вимог у плані залишиться чи дасть виграти ще трохи часу, це стане перемогою Росії.

“Протягом минулого року майже все інше вже було випробувано. Тому для Москви цілком логічно знову спробувати ту саму стару, погану ідею”, — підсумував Нік Патон Волш.

Нагадаємо, за даними ЗМІ, Білий дім тисне на Україну, аби якнайшвидше погодити “нові мирні пропозицій”. Зокрема у Трампа встановили для Києва “агресивний графік” і очікують, що Зеленський підпише документ до Дня подяки в США 27 листопада.