Заяви президента США Дональда Трампа про те, що мирна угода щодо України нібито на 95% готова, які майже дослівно повторив президент України Володимир Зеленський, очевидно викликали паніку в Москві. Ця паніка проявилася у звичній для Кремля манері — грубій дезінформації, неправдоподібних наративах і дедалі більш відчайдушній поведінці.
Показовим прикладом стала заява про те, що одна із численних резиденцій Путіна цього тижня нібито зазнала атаки 91 дрона. Такі маєтки захищені найсучаснішими російськими системами протиповітряної оборони, яких разюче бракує на фронті. Ба більше, навіть місцеві цивільні, з якими спілкувалися журналісти, заявляли, що не бачили й не чули жодних ознак присутності дронів, зазначає військовий експерт Геміш де Бреттон-Гордон.
ЦРУ вже поінформувало президента США, що це майже напевно була операція під чужим прапором. Йдеться про незграбну й нехитру спробу зірвати мирний процес, який стрімко виходить з-під контролю Кремля.
Ще більш болісним ударом для Путіна є те, що його населення починає сумніватися в офіційній версії подій. Путін усвідомлює, що його єдиний інструмент, який залишився, — це вбити клин між Трампом і Зеленським. Протягом більшої частини минулого року Вашингтон виявляв симпатію до позиції Кремля. Тепер це змінилося.
“Сьогодні Трамп значно менш сприйнятливий до маніпуляцій Кремля, ніж ще кілька тижнів тому. Тиха, але ефективна взаємодія так званої “коаліції охочих”, схоже, спрямовує Білий дім до миру, який, хоч і є недосконалим для України, але значно гіршим для Москви”, — додає військовий експерт.
Запропоноване врегулювання залишається вкрай неприйнятним для Києва. Україна, яку незаконно атакували майже чотири роки тому, мала б поступитися близько 17% своєї суверенної території, погодитися на обмеження чисельності та можливостей збройних сил і змиритися з подальшим виключенням із НАТО.
Водночас стратегічна картина для Росії різко погіршилася. Путін планував підкорити Україну за три дні, але замість цього через чотири роки війни й орієнтовно 1,5 мільйона втрат він зазнав поразки промислового масштабу.
Ключовим є те, що гарантії безпеки США та НАТО строком на 15 років фактично дорівнюють захисту з боку НАТО. Ще більш тривожним для Кремля є відкрите обговорення Трампом можливості присутності західних військ на місцях. Це — найгірший сценарій для Путіна. Жодна пропаганда, навіть у розпал роботи кремлівської машини дезінформації, не змогла б подати такий результат інакше, ніж як поразку.
Економічні наслідки є не менш разючими. За умов “заморожених” ліній фронту саме Трамп, а не Путін, вестиме з Києвом переговори щодо доступу до родовищ рідкісноземельних мінералів у Донецькій області.
Якщо додати зростаючу ймовірність виплати репарацій, а також можливу конфіскацію близько 200 млрд доларів заморожених російських активів, то російська економіка, яка й без того стрімко котиться вниз, виглядає дедалі менш життєздатною.
“Дві інші реалії матимуть велике значення у Вашингтоні. По-перше, міністерство оборони Росії вже усвідомлює, що виснажена армія не здатна протистояти НАТО навіть без участі Сполучених Штатів. По-друге, падіння цін на нафту нижче 60 доларів за барель означає, що фінансове “паливо”, яке живить російську військову машину, швидко вичерпується. Без доходів зброя замовкає”, — вважає де Бреттон-Гордон.
ЦРУ ефективно зняло з очей президента Росії окуляри, які затуляли йому зір. Тепер Трамп міцно тримає Путіна за горло.
Хоча Вашингтон може залишатися обережним щодо введення великої кількості американських військ, саме тут європейські країни НАТО повинні зробити крок вперед. Разом вони володіють достатньою повітряною і сухопутною потужністю, щоб захистити Україну, якщо вирішать діяти спільно.
Побоювання щодо ескалації ядерної загрози зберігаються, проте варто відзначити, що за останні тижні Кремль практично припинив свої звичні ядерні погрози. Це не випадково. Москва розуміє, що ядерні погрози більше не лякають європейських лідерів, а взаємне гарантоване знищення залишається таким же актуальним сьогодні, як і протягом останніх 80 років.
“Вперше за багато років є справжній привід для обережного оптимізму. Якщо Трамп продовжить тиснути на Путіна, а європейські країни-члени НАТО продовжать відновлювати військову міць, яку Кремль поважає, то 2026 рік може принести справедливий і тривалий мир для України”, — підсумував військовий експерт.
Раніше в газеті The Times писали, що фейкові новини не можуть приховати лицемірство Путіна щодо миру в Україні. Але брехня Путіна про нібито атаку України на його резиденцію виявилася корисною. Вона пролунала в той момент, коли Трамп завершував переговори з президентом України Володимиром Зеленським, які, за його словами, були настільки успішними, що 95% мирного плану було узгоджено. Заява Путіна відразу зіпсувала йому настрій.