Після двох тижнів американської дипломатії, яка підняла очікування щодо мирної угоди, 2 грудня російський лідер Владімір Путін їх знизив. Російський президент змусив Стівена Віткоффа, спеціального представника президента США Дональда Трампа, та Джареда Кушнера, його впливового зятя, чекати у Москві дві з половиною години. Путін був зайнятий виступом перед аудиторією інвестиційних банкірів, у якому заявив про готовність вести війну з Європою.
Коли він нарешті погодився зустрітися з американцями, це були п’ять годин переговорів без конкретних деталей, зосереджених на “суті” позиції Росії, за словами радника президента Юрія Ушакова. Він наполягав, що сторони не стали “далі від миру”, хоча спостерігачі могли б сказати, що вони й не наблизилися до нього, йдеться в журналі The Economist.
Зустріч в Москві відбулася після переговорів між українськими та американськими чиновниками в Маямі 30 листопада. В результаті цих переговорів було розроблено 20-пунктну пропозицію, в якій найскладніші питання — територія, нейтралітет і репарації — були залишені для зустрічі між Трампом і президентом України Володимиром Зеленським.
Українські перемовники, які зустрілися з Зеленським у Дубліні 2 грудня, щоб проінформувати його про результати переговорів, не були здивовані тим, що переговори в Москві закінчилися нічим.
Документи, представлені в Москві, залишаються конфіденційними, але вони суттєво відрізняються від проєкту в Маямі, який був переробленою версією рамкової угоди, підготовленої з європейськими лідерами тиждень тому в Женеві.
У Москві радники Кремля згадували про “чотири окремі документи”, що спричинило плутанину в Україні та Європі. Це може бути пов’язано з проханням України, щоб США обговорювали двосторонні питання з Росією окремо, проте наявність кількох текстів створює ризик, що російські перемовники будуть змінювати угоди на свій розсуд.
В журналі додають, що для України стратегічна пастка затягується. Європа досі не може дійти згоди щодо єдиної позиції з питань оборони та фінансування. З огляду на останні успіхи на полі бою, Путін посилює свої вимоги.
Напередодні переговорів джерело з Кремля повідомило NBC News, що російський лідер не поступиться у трьох питаннях: територіальні претензії на Донбас; обмеження чисельності української армії; і визнання США та Європою окупованих територій російськими. Для України та Європи це абсолютно неприйнятно.
Путін навіть насміхався над європейськими лідерами за те, що вони нібито блокують мир, очевидно намагаючись посіяти розбрат у трансатлантичних відносинах. За словами представника української розвідки, Росія “спробує зірвати мирний процес, висуваючи неможливі умови”.
Війна — далеко не єдина проблема для президента Зеленського. Протягом майже місяця масштабний корупційний скандал навколо державної атомної компанії “Енергоатом” вражає правлячу еліту країни. 28 листопада Андрій Єрмака, керівник офісу президента України подав у відставку після рейду антикорупційних слідчих.
Поки невідомо, хто замінить Єрмака, але в The Economist додають, що набагато важливіше питання — наскільки рішуче Зеленський готовий очищати свою систему та чи підуть за Єрмаком його люди, багато з яких займають ключові посади.
Якщо президент не проведе серйозну реформу самостійно, її можуть нав’язати йому. Українські депутати, які довгий час були відсторонені від справ через війну і турбуються про свій рейтинг, можуть спробувати нав’язати новий технократичний уряд.
Адміністрація Трампа скористалася слабкою позицією Зеленського, щоб змусити його прийняти її мирну ініціативу. Незалежно від того, чи це з метою здобуття політичної популярності, економічних можливостей чи з інших причин, Трамп, здається, налаштований швидко досягти угоди. Парадоксально, але вперта маніпуляція і зволікання Путіна можуть послабити тиск.
“Це був шостий візит Віткоффа до Москви. Америка сподівалася на прорив до кінця листопада. Але здається малоймовірним, що до кінця року відбудеться щось значне. Проте Сергій Кислиця, заступник міністра закордонних справ України, повертаючись з переговорів в Маямі, залишався дипломатично оптимістичним, наполягаючи, що прогрес все-таки є”, — підсумували в журналі.
Експосол України в США Олег Шамшур у статті “28 пунктів Трампа: як продати Україну” розповідав, чого вимагає реальний мир, щоб сьогоднішні “мирні плани” не стали запуском європейського продовження війни.