Спецпосланець президента США й особистий друг Дональда Трампа Стівен Віткофф, напевно, і справді щільно поспілкувався з Владіміром Путіним. І тепер він повторює російські наративи та «хотілки» Кремля.
Після всіх жертв, яких зазнала Україна за роки російсько-української війни, невже нам потрібно таке? Українцям необхідні гарантії, що мир буде на покоління і Росія ніколи знову не нападе на нашу країну. Ще в березні 2022 року заступник голови ОПУ Ігор Жовква заявляв, що Україна готова обговорювати нейтральний статус тільки в обмін на тверді гарантії безпеки.
У березні 2022 року член української делегації на переговорах із Росією, колишній заступник очільника МЗС і давній апологет українського нейтралітету Олександр Чалий запевняв, що прописані в проєкті стамбульської угоди гарантії безпеки аналогічні статті 5 Вашингтонського договору. «Якщо Україна буде об’єктом будь-якої агресії… ми вправі протягом трьох днів вимагати міжнародних консультацій. І якщо протягом трьох днів ці консультації не призвели до певного результату, країни-гаранти мають надати нам військову допомогу, зброю або навіть закрити повітряний простір», — говорив Чалий.
Однак це українське бачення гарантій. А те, що росіяни хочуть зафіксувати в статті 5 «Стамбула», — хард-версія Будапештського меморандуму, а зовсім не гарантії, аналогічні статті 5 Вашингтонського договору. Наприклад, вони хотіли закріпити в документі право вето Москви на надання військової допомоги Києву у разі нового нападу. Адже, за задумом Кремля, допомога Україні у разі агресії мала надаватися «на основі погодженого всіма державами-гарантами рішення».
Станом на 15 квітня 2022 року Москва також не була згодна з українською пропозицією закрити повітряний простір над Україною та надати їй необхідне озброєння у разі нового нападу на нашу країну.
У проєкті договору наведено список країн, які можуть стати нашими гарантами: Велика Британія, Китай, Росія, США, Франція. (Москва ще пропонувала Білорусь, а Київ — Туреччину. Але щодо цих країн українська й російська сторони на момент припинення переговорів згоди не дійшли.) Уже на той момент США й Велика Британія дуже обережно ставилися до ідеї бути гарантом нашої безпеки. Що ж стосується Росії, то вона вже неодноразово порушувала свої міжнародні зобов’язання, починаючи з Будапештського меморандуму й закінчуючи «великим» українсько-російським договором.
В інтересах України — не просто консультації, закрите небо чи надання озброєння. Через позицію Білого дому членство нашої країни в НАТО відкладається на невизначену перспективу. Тому в українських інтересах, щоб країни-гаранти відправили в Україну свої контингенти, мандат яких не тільки передбачав би спостереження за дотриманням режиму припинення вогню або мирної угоди, а й надавав право діяти у разі порушення домовленостей.
Хоча ідея з європейськими миротворцями лише набуває якихось конкретних обрисів, занадто багато різних чинників можуть зробити цю ініціативу нереалізованою. Тому на сьогодні українська армія є єдиною надійною гарантією безпеки України.
Значне скорочення її чисельності, обмеження кількості її озброєння і військової техніки, зменшення дальності стрільби ракет, заборона перебування на українській території іноземних підрозділів і військових баз суттєво знижують обороноздатність українських Збройних сил. До того ж, якщо відбудеться скорочення української армії, то наша країна просто перестане бути щитом Європи. А отже, зменшиться й інтерес західних партнерів до забезпечення безпеки України.