Мирна угода Трампа – чому він повинен захистити суверенітет України
Президент США має рацію, ставлячи під сумнів прихильність Росії до миру.
Після зустрічі із Зеленським у Ватикані президент Трамп у соціальній мережі висловив занепокоєння, що російські бомбардування українських міст “змушують мене думати, що, можливо, [Владімір Путін] не хоче зупиняти війну, він просто грає зі мною”. Визнання того, що російський диктатор не є чесним співрозмовником, не кажучи вже про ймовірного миротворця, може бути запізнілим, але це позитивний зрушення з боку Трампа.
До цього часу адміністрація Трампа засуджувала не ту сторону в цій війні. Президент, народ та збройні сили України ведуть справедливу та необхідну війну не лише за самооборону, а й за національне виживання. Їхня боротьба є частиною демократичних цінностей та безпеки Заходу. Важливо, щоб будь-яке мирне врегулювання, яке Трамп намагається укласти, захищало, а не обмежувало суверенітет України та карало, а не винагороджувало російську агресію, зазначають у газеті The Times.
В газеті додають що, думка Трампа змінилася після короткої розмови з президентом Зеленським, коли обидва були на похороні Папи Франциска в суботу. Після цього Зеленський сказав, що це була “дуже символічна зустріч, яка має потенціал стати історичною”. Випробуванням буде те, чи вдасться йому переконати Трампа, що будь-який мирний договір лише відкладе, а не вирішить конфлікт, якщо він не передбачатиме скасування російських територіальних здобутків, зокрема незаконної анексії Криму.
Путінський режим не піддається на поступки. Навіть якби Україна формально визнала російський суверенітет над Кримом, це заспокоїло б Кремль не більше, ніж Мюнхенська угода 1938 року.
“Було б нечесно тиснути на Київ, щоб той відмовився від території в надії умиротворити агресора, і це майже напевно зазнало б невдачі. Крим не був межею імперіалістичних амбіцій Путіна. Так само як і Донбас, так само як і Маріуполь. Спроба заморозити конфлікт на нинішній лінії фронту гарантовано дозволила б Росії використати можливість для нових ударів по Україні”, — вважає редакційна колегія The Times.Мирна угода, яка б надавала Росії будь-яку частину української території, нормалізувала б уявлення, яке є фатальним для міжнародного порядку, заснованого на правилах, що національні кордони можуть бути змінені силою, якщо вона достатньо жорстока. Сусіди Росії опинилися б під загрозою, як і країни поза Європою, зокрема Тайвань і Південна Корея.
“Адміністрація Трампа до цього часу фактично запропонувала Києву два варіанти: або він погоджується на мирну угоду, в формуванні якої не бере участі, або Сполучені Штати припиняють спроби домовитися про врегулювання. Наслідком другого варіанту було б хибне припущення, що перешкодою до миру є не Путін, а Зеленський. І з цієї хибної думки неминуче слідувала б реінтеграція Росії в міжнародну спільноту й фінансову систему”, — пишуть в газеті.
Без сумніву, Трамп сподівається вийти з другого терміну з репутацією того, хто укладає вигідні угоди. Але жодна угода щодо України не буде можливою, і тим більше заслуженою, якщо сторони вважатимуться однаково винними у катастрофічній війні, розв’язаній за примхою Кремля.
Раніше газета The Telegraph дізналася, які правки Україна підготувала до “мирного плану” США. Вимоги Києва складаються з п’яти пунктів. Основна з них — анексований Крим не може бути офіційно визнаний російською територією.