Президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар визначив п’ять факторів, які пояснюють, чому самопроголошений президент Білорусі Аляксандр Лукашенко несподівано змінив свою риторику щодо України — від економічної кризи в Росії до інтересів Китаю в цьому регіоні.
Свої міркування аналітик виклав у Facebook.
Спад російської економіки тягне Мінськ вниз
“Економіка Росії переживає кризу і тягне за собою білоруську”, — підкреслив експерт.
Згідно з даними Гончара, у першому кварталі 2026 року уповільнення в Росії негативно позначилося на білоруському виробництві та експорті, більше двох третин якого залежить саме від російського ринку. Водночас росіяни не можуть своєчасно розрахуватися за білоруську продукцію, вимагають знижок і відстрочок платежів.
Залежність від російської логістики
Крім того, Мінськ потребує диверсифікації зовнішньої торгівлі, оскільки після втрати доступу до балтійських та українських маршрутів Білорусь фактично повністю залежить від російської транспортної інфраструктури: через російські порти транспортуються калійні добрива, нафтопродукти та значна частина промислової продукції. За оцінками Гончара, Росія прямо або опосередковано контролює логістику до 90% білоруського експорту, що надає Москві значний важіль впливу.
Боротьба за маршрути для добрив
З цього випливає третя причина — необхідність відновлення експортних потоків, насамперед калійних добрив, через країни Балтії та Україну. Нещодавно Лукашенко переконав адміністрацію Білого дому звернутися до Києва та балтійських столиць з проханням розблокувати традиційні маршрути для білоруських міндобрив.
“Ці добрива також потрібні Трампу для підвищення популярності серед американських фермерів незадовго до проміжних виборів у листопаді”, — акцентував Гончар.
Інтерес Китаю
На його думку, Мінськ також повинен враховувати позицію Пекіна, якому важливо, щоб гілка “Одного поясу, одного шляху” через Росію та Білорусь до Європи функціонувала без збоїв, а китайські товари в контейнерах продовжували свій шлях.
“Якщо раптом Бульбофюрер вирішить вступити у війну проти України на боці кремлівського фюрера, це при нинішніх технологічних можливостях ЗСУ уражати російську логістику, призведе до логістичної катастрофи для трансбілоруського маршруту контейнерних перевезень з Китаю. А це Пекіну зовсім не потрібно”, — додав Гончар.
Аналітик зазначив, що на початку червня до Білорусі з візитом прибув віцепрезидент КНР Хань Чжен, який передав Лукашенці вітання від Сі Цзіньпіна та підтвердив, що Китай підтримує суверенітет, безпеку і розвиток Білорусі, окремо акцентуючи на реалізації домовленостей між лідерами двох країн та розвитку проєктів у межах “Поясу і шляху”.
У китайській політичній системі візит віцепрезидента традиційно слугує для передачі особливо важливих політичних сигналів. Імовірно, Пекін хотів підтвердити, що Білорусь залишається ключовою ланкою сухопутного маршруту “Поясу і шляху”, але водночас має “поводитися належним чином”, — нагадав Гончар.
Опозиція як фактор тривоги
Останню причину Гончар сформулював так: “Не слід ігнорувати факт переорієнтації Києва на білоруську опозицію, що викликає у Лукашенки, звісно, негативну реакцію і при цьому побоювання, як би він цього не приховував”.
Контекст
Нещодавно Лукашенко вибачився перед президентом України Володимиром Зеленським за те, що назвав його “мерзотником”, і запевнив, що Україні не варто очікувати військових дій з боку Білорусі. Водночас самопроголошений президент повторив тези російської пропаганди, зокрема про те, що армія РФ “ось-ось оточить” українську армію на Донбасі, а Владімір Путін нібито “вивів війська з Києва, щоб домовитися, але його обманули”.
В Україні неодноразово заявляли, що наразі в Білорусі немає російських ударних формувань, здатних розпочати вторгнення, проте загроза залишається. Мінськ розбудовує логістику та інфраструктуру, якими РФ може скористатися, якщо вирішить перекинути туди свої сили. За оцінками аналітиків, РФ може використати уявну появу українських дронів у повітряному просторі Білорусі як привід для ударів у відповідь по трасі М-06 Київ–Чоп, якою постачається допомога з Польщі.
Водночас Сили оборони зміцнюють кордон у Київській, Чернігівській, Рівненській, Житомирській та Волинській областях. Також командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді з позивним “Мадяр” повідомив, що на території Білорусі вже визначені перші 500 цілей, по яких Україна може завдати удару у разі агресії з боку республіки.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський додав, що для захисту кордону з Білоруссю будуть направлені нові підрозділи БпЛА. Крім того, більше дронів з’явиться у бійців тероборони, а підрозділи, які вже стоять на півночі, отримають додаткові засоби для розвідки, ударів та оборони.