Згідно з інформацією голови Національної поліції Івана Вигівського, на 1 квітня 2026 року в Україні зареєстровано 812 тисяч власників зброї та спеціальних засобів, які володіють 1 166 001 одиницею вогнепальної зброї та спеціальних засобів. Але чи здатна держава контролювати цю зброю? Адже основний ризик полягає не в її обігу, зазначає у статті «Здрастуй, зброє! Прощавай, монополіє?» юрист та директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.
Ця цифра — це лише офіційно зареєстровані запаси. Визначити, скільки всього зброї на руках, наразі неможливо. Так звані експерти можуть стверджувати про умовні 2-5 мільйонів одиниць, але без жодних підтверджень.
«Водночас з війни вже існує постійний прихований потік трофейної та необлікованої зброї. Тому питання вільного володіння також включає проблему легалізації вже наявної в населення зброї. Влада вже зробила крок у цьому напрямку — триває реєстрація зброї, яка потрапила до рук громадян неофіційно або яку роздавали без належного обліку в перші дні війни», — додає автор.
Крім того, травматичною зброєю офіційно можуть володіти судді, прокурори, народні депутати та звичайні громадяни. Останнім лише потрібно десь отримати «корочку журналіста», що також не є складним завданням.
Сергієнко зазначає, що окрім безпекового аспекту, існує ще й потужний економічний. Адже легалізація — це величезний ринок, на якому обертаються мільярди гривень. І якщо не створити прозорих механізмів ліцензування та сертифікації навчальних центрів, то в Україні цілком ймовірно виникне ще одна корупційна схема.
«Якщо держава в особі МВС перетворить видачу дозволів на бізнес для обраних (своїх) компаній, то замість безпеки ми отримаємо лише перерозподіл тіньових потоків, де право на захист купується, а не здобувається через навчання. Тут цілковита аналогія з купленими водійськими правами, тільки наслідки можуть бути набагато трагічнішими», — додає автор.
Як окрему проблему Сергієнко виділяє нагородну зброю. Офіційна статистика не відображає її обсягу. А за словами голови Української асоціації власників зброї Георгія Учайкіна, йдеться про десятки тисяч одиниць пістолетів, які роками видавалися через непрозору систему нагородження. Він переконаний, що це створило в Україні фактично закриту касту привілейованих власників короткоствола, до якої увійшли чиновники, депутати, силовики та наближені до них особи. Водночас для більшості звичайних громадян право на таку зброю досі залишається недоступним.
«Усі ми рівні, але деякі — рівніші. У такій ситуації дискусія про «вільну зброю» неминуче стикається не лише з питаннями безпеки, а й із питаннями рівності правил», — пише Сергієнко.
Учайкін вважає, що основний ризик полягає не в обігу зброї, а в тому, що держава не змогла створити прозору та однакову для всіх систему контролю. Тому дискусія про новий закон щодо обігу зброї стосується не лише права на самозахист, а й довіри до держави та її інституцій.
Законопроєкт, який наразі перебуває у Верховній Раді, Георгій Учайкін різко критикує за те, що документ фактично зберігає нинішню систему. Тобто після його ухвалення в нинішньому вигляді в Україні залишаться корупційні лазівки, які дозволяють отримувати зброю через фіктивні журналістські посвідчення.
Водночас Сергієнко вважає показовим опитування в «Дії» під логотипом міністра оборони Михайла Федорова, яке було проведено на фоні дискусії щодо закону про зброю. Понад мільйон опитаних обрали один із трьох наперед сформульованих варіантів відповіді щодо володіння зброєю, а результат назвали «безпрецедентним кейсом прямої електронної демократії».
«Але це класичний приклад маніпулятивності такого формату: без відкритого обговорення, без висловлення різних позицій, без можливості поставити інші запитання та дати інші відповіді. Справжня демократія — це не кількість кліків, а якість дискусії», — пояснив Сергієнко.
Раніше президент України Володимир Зеленський прокоментував ідею легалізації зброї для цивільних українців, розмови про яку активізувалися після теракту у Києві 18 квітня, під час якого чоловік розстріляв сімох людей. Глава держави підкреслив, що всі зміни щодо цього питання необхідно вносити на законодавчому рівні.
Думки з цього питання розділилися як серед українців, так і серед представників влади. Наприклад, голова МВС Ігор Клименко підтримав право громадян на самозахист та володіння вогнепальною зброєю, але зазначив, що повинно йтися про створення цілісної інфраструктури, включаючи внесення змін до ККУ. Міністр наголосив, що відповідне законодавство повинно містити класифікацію зброї, вимогу про обов’язкове навчання людей та чітко прописані межі самозахисту. Тим часом голова ОП Кирило Буданов виступає проти легалізації, яка, на його думку, призведе до ще більшої кількості проблем.