Корупція в оборонній сфері – у Раду внесли законопроєкт, який її легалізує

Корупція в оборонній сфері - у Раду внесли законопроєкт, який її легалізує 1 У ЦПК пояснили, чим загрожує нова ініціатива монобільшості.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №13423 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу». Документ фактично пропонує запровадити амністію за злочини, вчинені під час виконання оборонних контрактів, зазначили в Центрі протидії корупції.

Ініціаторами законопроєкту стали 126 народних депутатів, з яких 123 – «слуги народу». Депутати пропонують виключити відповідальність за злочини, якщо:

  • їх вчинили під час виконання оборонного контракту та вони «суспільно корисну мету»;
  • їх вчинили службові особи підприємства, включеного до спеціального Переліку підприємств оборонного промислового комплексу.

Затверджувати такий перелік, який буде закритим, має Міністерство оборони.

Також законопроєкт пропонує «заднім числом» звільнити недоброчесних постачальників зброї «заднім числом». При чому це пропонується зробити навіть, якщо правопорушення сталося до включення постачальника у Перелік підприємств ОПК. Для таких у період воєнного стану відповідальність не настає, якщо діяння було «задля виконання контракту».

Ще один пункт законопроєкту – створення «імунітету» для підприємств ОПК. Зокрема, передбачається, що юридичні особи не підлягатимуть кримінально-правовим заходам протягом всього строку перебування в Переліку Міноборони, навіть якщо фактичні обставини порушення виникли раніше.

Законопроєкт також передбачає виключний контроль генпрокурора. Зокрема, лише він зможе вносити дані щодо таких правопорушень до ЄРДР. Виключною компетенцією генпрокурора пропонують зробити повідомлення про підозру, затримання, арешт, обшуки, тимчасовий доступ, відсторонення від посади тощо. Клопотання в суді також пропонують розглядати лише за погодженням генпрокурора.

Ба більше, подібний режим пропонують впровадити не лише на час воєнного стану, а й протягом трьох років після його скасування.

«Законопроєкт № 13423 фактично легалізує корупцію в оборонній сфері – при чому для заздалегідь погодженого кола постачальників Міноборони. При цьому збройні контракти на сьогодні отримують у тому числі дуже близькі до оточення Зеленського особи на кшталт Тимура Міндіча. Спочатку ти платиш за “вхід” в список цих постачальників, купуєш собі імунітет і далі можеш завищувати ціни на закупівлі хоч в 100 разів – без жодного ризику. Покарати осіб, які будують схеми у закупівлях зброї, не можна буде навіть після виборів», – зазначили заступниця виконавчої директорки ЦПК Олена Щербан. 

Ризики законопроєкту

У ЦПК пояснили, що абсолютна концентрація повноважень у генпрокурора загрожує притягнення до відповідальності в ручному режимі, а також політизацією розслідувань зловживань ОПК. Також це нівелює гарантії незалежності слідства.

Положення законопроєкту дозволяють визнати не «криміналом», будь-які дії, якщо виконавець надасть докази їх необхідності для виконання оборонного замовлення.

У законопроєкті відсутні об’єктивні критерії для фактичної амністії у відповідних злочинах. Адже «суспільно корисна мета» та «укріплення обороноздатності», додають у ЦПК, – це доволі дискусійні визначення, які не мають чітких визначень. Через це у разі розслідування сторона обвинувачення повинна буде доводити, що діяння не лише мало склад злочину, а ще й жодним чином не сприяло укріпленню обороноздатності. У поєднанні з виключною роллю генпрокурора, наголосили в ЦПК, норми законопроєкту можуть стати інструментом вибіркового правозастосування.

Якщо говорити про імунітет «заднім числом», то коли підприємство включать до переліку Міноборони ОПК після вчинення правопорушення – всі попередні дії і навіть очевидні злочини підпадуть під амністію. Для цього їх треба буде лиш формально пов’язати з контрактом на оборонні закупівлі в умовах воєнного стану.

«Складність кваліфікації дій співучасників. Розслідування порушень в оборонних закупівлях відбуваються у співучасті зі службовими особами Міноборони, іншими державними службовцями чи навіть офіцерським складом. Проте у разі, якщо основне діяння не буде вважатися кримінальним правопорушенням, то водночас виникне і практична складність у кваліфікації дій учасників схеми», – додали в ЦПК.

Також законопроєкт загрожує надмірною концентрацією повноважень Міністерства оборони. У разі ухвалення законопроєкту оборонне відомство фактично перетворять на орган, який зможе роздавати імунітет від кримінального переслідування за зловживання. 

«Враховуючи, що є відповідальним за формування політики у сфері оборони та бюджет це створює надмірні корупційні ризики», – додали в ЦПК.

Обласні адміністрації будують укріплення на фронті, аби освоїти кошти, а не для військових. Потрібно обрати одну організацію, яка буде відповідати за все, пише у своїй статті «Кому війна, а кому TikTok. Про якість державних рішень у воєнний час» офіцер радіоінженер, фахівець з аеророзвідки Юрій Касьянов. За його словами, через погану якість укріплень наша країна втрачає території. Однак він наголосив, що нікого не покарано за це та не ухвалено жодних важливих рішень для виправлення ситуації. 

Джерело