Конституційна реформа в Вірменії – наміри Пашиняна та опір з боку Росії.

Нова Конституція Арменії – запорука регіонального миру (фото: Getty Images)

Парламентські вибори в Арменії завершилися перемогою партії Ніколи Пашиняна, проте відсутність абсолютної більшості ускладнює подальші конституційні зміни, необхідні для досягнення миру з Азербайджаном.

Результати виборів: чому перемога Пашиняна неповна

7 червня в Арменії відбулися парламентські вибори, за результатами яких правляча партія Ніколи Пашиняна “Громадянський договір” зберегла лідерство, отримавши 49,81% голосів.

Проте менше 50% голосів робить цю перемогу неповною. Пашинян зберіг владу, але не отримав достатнього мандату для внесення змін до Конституції.

Зміни до Конституції є ключовим політичним елементом остаточного мирного врегулювання та розвитку відносин між Баку та Єреваном.

Справа в тому, що в преамбулі чинної Конституції згадується “Декларація про незалежність”, спрямована на об’єднання Вірменської РСР та Нагірного Карабаху, який з початку 1990-х років і до 2023 року визнавався Радою Безпеки ООН окупованою територією Азербайджану.

Інакше кажучи, використовуючи преамбулу нинішньої Конституції, реваншисти вірменського політичного істеблішменту могли б легко розпочати новий етап регіонального конфлікту. А потім у своїх пропагандистських медіа просувати тезу про те, що для цього в вірменському законодавстві існує певна легітимна основа.

Росія та реваншисти: спроби дестабілізації регіону

Водночас реваншистський прошарок, відкрито підтримуваний Росією, зазнав поразки на виборах. Самвел Карапетян і Роберт Кочарян позбавлені можливості відновити відносини з Путіним, розпочати мілітаризацію країни та відкрито готуватися до нової війни. Але вони можуть перешкоджати Пашиняну в реалізації конституційної реформи. Адже головним вигодонабувачем нестабільності на Кавказі є Росія.

Читайте також: Пашинян “потроїв” Путіна “надлишком” демократії в Арменії

Мирний договір між Азербайджаном та Арменією вигідний як країнам регіону, так і Туреччині з Європою та США. Кремль, який протягом трьох десятиліть виступав геополітичним арбітром у регіоні, втратить залишки свого впливу.

“Протягом десятиліть РФ утримувала конфлікт у замороженому стані, використовуючи своє військове присутність і роль посередника для тиску як на Арменію, так і на Азербайджан”, – зазначала в серпні 2025 року Financial Times.

Саме тому адміністрація Путіна наказала пропагандистським ЗМІ подавати результати виборів в Арменії як поразку прозахідного Пашиняна, акцентуючи увагу виключно на недосягненні 50%. Про це незалежному виданню Meduza розповів співробітник одного з лояльних Кремлю медіа.

Легко припустити, що проросійськи налаштовані чиновники на Кавказі та в ЄС, а також численні “корисні ідіоти” незабаром почнуть гучно закликати до підписання миру між Азербайджаном та Арменією “як є” – не чекаючи конституційних реформ.

Але під мирною оболонкою цих гасел вже зараз можна розглянути кремлівську методичку, покликану сіяти хаос у регіоні традиційних інтересів Росії.

Європейський шлях та необхідність конституційних змін

Міжнародним експертам та вільному суспільству важливо пам’ятати, що мирний договір на Кавказі не обмежується нормалізацією відносин між Пашиняном та Алієвим. Це має бути перезапуск відносин двох народів, народів, які обрали курс на співпрацю, відкритість та процвітання. І справа не лише в загрозі нової війни.

Без підписання повноцінного мирного договору та внесення поправок до Конституції неможливо розблокування регіональних комунікацій – про це неодноразово заявляли лідери Азербайджану та Туреччини.

Водночас саме “відкриття” регіону є найпрямішим шляхом економічного процвітання та реальної переорієнтації Арменії з Росії на Європу.

Читайте також: Розворот від Москви: як геополітика вплинула на оцінку Брюсселя виборів в Арменії

Пашинян неодноразово демонстрував, що розуміє та визнає необхідність внесення змін до Конституції. Тут доречно згадати його цитату, де він порівнює Вірменію з людиною в червоному одязі, якій потрібно пройти дорогою, вздовж якої з обох боків стоять бики.

У тому ж інтерв’ю 2024 року він зазначив, що “в червоних одежах ми не зможемо пройти цей шлях”, маючи на увазі саме необхідність конституційної реформи.

Майбутнє Арменії: відмова від логіки минулих конфліктів

Практично 50% виборців, які проголосували за Пашиняна 7 червня, є показником того, що народ Арменії добре усвідомлює ці деталі. Значна частина вірменського суспільства готова до змін і прагне їх.

Незважаючи на відсутність абсолютної більшості, яка дозволяє йому самостійно ініціювати референдум, вірменський прем’єр все ще може розпочати процес зміни Конституції, якщо заручиться підтримкою частини опозиційних депутатів. Аналітичний центр Європейського Союзу EUISS зазначає, що “саме тут будуть зосереджені зусилля Росії по зриву мирного процесу”.

Арменії потрібна Конституція, яка працює на завтрашній день, а не утримує країну в політиці кінця 1980-х років. Південний Кавказ де-факто живе в іншій реальності, а Карабах більше не є предметом переговорів.

Якщо вірменський народ дійсно прагне до миру, економічного розвитку та відкриття регіональних комунікацій, йому слід зробити наступний крок – прибрати з правової системи все, що заважає Арменії вийти з логіки конфлікту та зосередитися на розвитку країни.

Саме цей курс об’єктивно необхідний не лише Арменії та Азербайджану, але й всьому регіону та Європейському Союзу.

ООНРосіяСШАТуреччина