Під час конкурсу до Вищого антикорупційного Суду на одну посаду претендували 10,5 кандидатів, тоді як, наприклад, у випадку з відбором до апеляційних судів це співвідношення становило чотири особи на посаду. Однак в конкурсі з ВАКС у результаті вийшло два переможці до першої інстанції та жодного – до Апеляційної палати. Як так сталося розповіла експертка з судової реформи Лабораторії законодавчих ініціатив Каріна Асланян у статті «Вища кваліфікаційна комісія суддів: між конкурсами та кримінальними справами».
«Насамперед тому, що кандидати складали неадаптовані під суддівські конкурси когнітивні тести, маючи при цьому неймовірно високий прохідний поріг балів (75%), який був передбачений законодавством за пропозицією окремих проєктів міжнародної технічної допомоги (МТД). Водночас релевантних прикладів інших країн, де такі тести застосовувалися для відсіювання кандидатів у судді, надано не було», – пише авторка.
А ті, хто пройшов тест на когнітивні здібності, не змогли правильно розв’язати практичну задачу, що полягала у винесенні рішення в кримінальній справі. Дехто із членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів на умовах анонімності тоді пояснив, що «ніхто б не впорався» із вимогами завдання до Апеляційної палати, адже вони були надто високими.
«На логічне запитання: навіщо було встановлювати аж таку високу планку, надавалася відповідь, що завдання розробляли зовнішні експерти, залучені окремими проєктами МТД. У підсумку: провалений конкурс, зірвані строки виконання Україною зобов’язань у межах Ukraine Facility та Меморандумів із МВФ, неукомплектований ВАКС, тривалі строки розгляду справ про топкорупцію та необхідність починати конкурс із нуля», – пише авторка.
Минулого тижня Верховна Рада України передбачила можливість для кандидатів, які були неуспішними в першому конкурсі до ВАКС, податися на конкурс повторно прямо зараз, а не за рік, як було спершу передбачено законодавством. Та новий закон ще має підписати президент.
«За сприятливих умов нових суддів ВАКС побачить лише 2026 року. Та навіть якщо справді вдасться заповнити всі 25 вакансій, це буде піррова перемога, якої можна було уникнути, якби ВККС вдалося знайти кращий баланс між бажаннями окремих донорів та інтересами судової влади. Адже саме ВККС відповідальна за те, щоб в українських судах були судді», – підсумувала Асланян.
Цього місяця Вища кваліфікаційна комісія суддів почала проводити співбесіди з кандидатами до апеляційних судів. До цієї події ВККС та кандидати йшли рік та вісім місяців, а Україна в цілому – 11 років. Адже востаннє нові судді в апеляційних судах з’являлися за часів Януковича – без конкуру та перевірки на доброчесність. Та під час нинішнього конкурсу, незрозуміло чому, використовують різні підходи.