Лідери країн Перської затоки, ймовірно, зараз переживають істотне занепокоєння. Вони не лише не просили про військову кампанію США проти Ірану, а й вважали, що виконують свою роль у посередництві між Іраном та світовою спільнотою. Процес просувався повільно, але були ознаки прогресу.
Вплив війни на економіку та безпеку держав регіону відчувається навіть у короткостроковій перспективі. Якщо іранський режим зможе вижити, що цілком ймовірно, він зіткнеться з довгостроковими труднощами. Тим часом Ізраїль не сприяє поліпшенню ситуації, посилюючи укріплення незаконних поселень на Західному березі, поки увага світу зосереджена на інших питаннях, зазначає Бен Воллес, колишній міністр оборони Великої Британії.
З повідомлень з Тегерана видно, що режим не впав, а бомбардування навіть об’єднало частину населення на його підтримку (хоча не всіх).
Згідно з оцінками, більшість балістичних пускових установок Ірану знищено, але тисячі простих дронів Shahed залишаються в бойовій готовності. Упродовж наступних тижнів Іран, ймовірно, продовжить низькоінтенсивні атаки на сусідів, підтримуючи нестабільність у регіоні, підвищуючи ціни на нафту та ускладнюючи міжнародні перевезення.
На думку Воллеса, зовсім не обов’язково бути фахівцем у питаннях оборони, щоб зрозуміти наміри Ірану. Ще з 1980-х років лідери країни завжди використовували лише три інструменти: проксі-посередників, захоплення заручників та блокування Ормузької протоки.
Перші два методи створювали проблеми протягом десятиліть, а третій періодично виникав — і зараз протока закрита набагато ефективніше, ніж раніше: її відкриття силою вимагатиме масштабних міжнародних зусиль, і Велика Британія цілком може бути залучена до бойових дій. Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер вже заявив про це, а Трамп погрожує майбутньому НАТО, якщо не отримає допомоги у розблокуванні протоки.
План Трампа складався з двох складових: знищення, нібито вже ліквідованої, ядерної програми Ірану та зміни режиму. Перша, можливо, вже реалізована, а друга зазнає невдачі, оскільки, окрім авіаударів, не було жодного чіткого плану.
“Такий хаос відкриває можливості для ворогів: Росія вже отримала певне полегшення санкцій з боку США, а блокада Ормузької протоки Іраном шкодить економікам союзників у Перській затоці та не приносить користі власній економіці США”, — переконаний колишній міністр оборони Британії.
Іранське керівництво добре усвідомлює: чим більше шкоди вони завдадуть своїм сусідам у Перській затоці, тим більше ці уряди будуть звинувачувати Трампа. Гнів у ОАЕ, Омані та Катарі можна використати на користь Ірану, створюючи розкол між ними та Заходом. Держави Перської затоки не просили цю війну, але саме вони відчувають її наслідки.
На думку Воллеса, зміна режиму має бути ґрунтовною: на це потрібні роки, а не дні, і спроби здійснити її лише авіаударами ніколи не принесуть результату.
Найгірше ще попереду. Воллес вважає, що Трамп вже усвідомив, що він недооцінив ситуацію. Тепер у багатьох своїх коментарях він додає фразу “мені радили”, і, як завжди, скоро почне звинувачувати оточуючих.
“Можна очікувати будь-якої миті пост у Truth Social з повідомленням, що він “виграв”. Після цього він повернеться грати в гольф, поки відносини США з усіма союзниками в Перській затоці будуть зруйновані. Це типова ситуація, коли супердержава з найпотужнішою армією світу керується групою телевізійних експертів і друзів по гольфу — виходить чистий хаос”, — підсумував Воллес.
Нагадаємо, радник президента США з економіки Кевін Гассет повідомив, що Пентагон оцінює тривалість нинішньої війни з Іраном у чотири-шість тижнів. Він запевнив, що операція йде з випередженням графіку.