Конфлікт між Мерцом та Трампом – короткочасне покращення у стосунках Мерца і Трампа закінчилося суперечкою.

Конфлікт між Мерцом та Трампом - короткочасне покращення у стосунках Мерца і Трампа закінчилося суперечкою. 1 Німецький канцлер опинився під тиском міжнародної критики та внутрішнього незадоволення.

Здавалося, що для канцлера Німеччини Фрідріха Мерца все йде чудово, коли він сидів поруч із президентом США Дональдом Трампом в Овальному кабінеті у березні.

“Канцлер має дуже позитивний імідж у Німеччині, він надзвичайно успішна особа… і виконує свої обов’язки на відмінно, чудово… він користується великою популярністю”, — зазначив президент США перед журналістами Білого дому, поки Мерц сидів поруч.

Проте через два місяці цей малоймовірний “роман” між Мерцом і Трампом — де один є затятим прихильником трансатлантичної єдності, а інший намагається дистанціюватися від НАТО — завершився, зазначає Джеймс Ротвелл, берлінський кореспондент газети The Telegraph.

Причиною, як не дивно, стала також невдала кампанія адміністрації Трампа проти Ірану: Мерц наважився заявити, що іранський режим “принизив” США своєю хитрою стратегією.

Ці різкі коментарі стосувалися не лише закриття Ормузької протоки, яке стало несподіванкою для американців і викликало хаос у світовій торгівлі, а й нездатності США повалити іранський режим за вісім тижнів.

“Він не знає, про що говорить! Не дивно, що Німеччина перебуває в такому поганому стані — і економічно, і в інших аспектах!” — роздратовано написав Трамп у своїй мережі Truth Social, різко змінивши своє ставлення до Мерца.

Союзники президента поспішать зазначити, що він лише відповів тим самим: адже Мерц спочатку був активним прихильником війни з Іраном, але змінив свою позицію, коли вона, м’яко кажучи, пішла не зовсім за планом.

“Публічний розрив поставив крапку в теплих стосунках між канцлером і президентом, який загалом мало що може запропонувати європейським лідерам, окрім зневаги”, — вважає кореспондент.

Це також сталося після подібного конфлікту між Трампом і італійською прем’єркою Джорджою Мелоні, коли вона стала на захист Папи Римського після того, як президент США назвав його “слабким”.

У обох випадках рішення підтримати іншого європейського лідера — або ж не реагувати, коли Трамп його різко критикує — відіграло важливу роль у відносинах із США.

У випадку Мелоні вона вважала, що не може просто залишитися осторонь, коли Папу Римського зневажає американський президент. Мерц опинився перед подібною дилемою під час березневої зустрічі в Овальному кабінеті з Трампом.

Після щедрих похвал на адресу німецького лідера президент одразу перейшов до різких нападок на британського прем’єр-міністра Кіра Стармера, а потім і прем’єра Іспанії Педро Санчеса; Мерц вирішив промовчати.

Після візиту німецькі чиновники наполягали, що Мерц пізніше приватно висловив президенту своє невдоволення цими заявами. Проте більшість німецьких видань поставилися до цього скептично, а Санчес розкритикував Мерца, назвавши його “васалом, що віддає шану” Трампу.

“Цей незручний епізод ілюструє крихкий баланс, який нині змушені тримати всі союзники США, адже підтримувати хороші відносини і з Трампом, і з європейськими партнерами надзвичайно складно”, — додає Ротвелл.

Крім того, конфлікт між Мерцом та Трампом стався у вкрай невдалий момент для німецького канцлера, адже нещодавно він отримав від американського соціолога малоприємний титул “найнепопулярнішого лідера світу”.

Сам Мерц, схоже, відчуває цей тиск, що відобразилося в різкому інтерв’ю німецькому журналу Der Spiegel цього тижня, присвяченому першому року його перебування на посаді.

“Жодному канцлеру до мене не доводилося переживати нічого подібного”, — зазначив німецький лідер, маючи на увазі жорстку критику через економічні наслідки війни, яку він спочатку підтримав. “Я не скаржуся, але так воно і є”.

Нагадаємо, Мерц заявив 29 квітня, що його стосунки з Трампом залишаються добрими, попри суперечку між ними щодо війни з Іраном, однак він знову висловив занепокоєння економічними наслідками війни. Канцлер додав, що Вашингтон і Берлін продовжують контакти.