Комунікація Європи з Путіним – її потрібно налагодити

Здатність вести непублічне спілкування з противником важливіша, ніж будь-коли.   

З огляду на чергову особисту зустріч Дональда Трампа і Владіміра Путіна, війна в Україні досягає нового переломного моменту. Кремль також дає зрозуміти, що тепер готовий створювати більше ризиків і проблем для Європи, оскільки саме вона є головною підтримкою для оборони Києва.

Поки Європа намагається стримати російську агресію, у її арсеналі помітно бракує одного інструмента — непублічних каналів зв’язку з противником, зазначає Олександр Габуєв, директор Центру Карнегі “Росія-Євразія” в Берліні.

З лютого 2022 року Захід неодноразово переживав критичні моменти, які могли перерости у пряме зіткнення між Росією та НАТО. У кожній такій ситуації коаліція використовувала канали зв’язку з Кремлем для управління ризиками.

Постійні й непублічні контакти між досвідченими представниками американської системи нацбезпеки та їхніми російськими колегами завжди існували, щоб забезпечити дипломатичний супровід будь-яких кроків НАТО щодо посилення підтримки України.

Якби події на кшталт нещодавніх російських атак безпілотників у Європі сталися рік тому, європейські лідери знали б, що хтось досвідчений по той бік Атлантики уже веде переговори з росіянами. Ці контакти дали б зрозуміти Москві, що навмисна атака з великою кількістю жертв у Європі матиме серйозні наслідки — і допомогли б встановити певні правила.

Габуєв додає, що тепер же НАТО більше не має таких каналів зв’язку на високому рівні — за винятком, звісно, Дональда Трампа та його наближених. Парадокс полягає в тому, що, хоча Європа цілком справедливо вимагає брати участь у переговорах із ключових питань безпеки континенту, саме вона є єдиною стороною, яка не має постійних робочих каналів зв’язку з російськими структурами безпеки та Кремлем.

Навіть Київ має такі канали — через посередників на Близькому Сході та безпосередньо під час переговорів із росіянами в Стамбулі: хоч ці перемовини нині й призупинені, команди все ж підтримують контакт.

“Створення системи кризових каналів зв’язку має бути для Європи очевидним кроком у час, коли ризик прямого зіткнення з Росією — зокрема через прорахунок чи випадковість — зростає, а команда Трампа часто залишає європейців у невіданні щодо своїх контактів із Кремлем. Нова адміністрація також швидко відмовляється від традиційної ролі США як “дорослого в кімнаті” у питаннях, що стосуються російської загрози”, — вважає директор.

Ця загроза, окрім жахів самої війни в Україні, стає дедалі гострішою для Європи. Прикладом можуть слугувати нещодавні атаки безпілотників. На думку Кремля, обороноздатність Києва значною мірою залежить від українських виробничих потужностей, розташованих у європейському тилу — і зараз настав час продемонструвати їхню вразливість.

Вторгнення дронів у країни НАТО покликані змусити європейців “відчути на собі” наслідки їхньої підтримки України та спровокувати невдоволення Києвом. Наразі, однак, це дало протилежний результат: європейські держави почали серйозніше ставитися до боротьби з дронами, а деякі навіть посилили співпрацю з Україною. Однак якщо Путін побачить, що його стратегія не діє, він може підвищити ставки ще небезпечнішими методами.

“Більше того, навіть після завершення війни ворожі відносини з Європою, ймовірно, залишаться основним елементом російської безпекової політики, принаймні доки при владі перебуває Путін. Відповідно, спроби Кремля завдати шкоди континенту гібридними методами можуть тривати й після війни в Україні”, — стверджує Габуєв.

Цілком зрозуміло, що ідея налагодження діалогу з російськими структурами безпеки викликає суперечки серед європейців. З 2022 року поодинокі спроби такого спілкування приносили лише розчарування. Додатковою проблемою є негативна спадщина довоєнного періоду, коли Берлін і Париж відігравали провідну роль у взаємодії з Москвою, що викликало недовіру та обурення у східноєвропейських членів НАТО.

Зараз лише небагато європейських лідерів, зокрема у сфері оборони та безпеки, мають досвід спілкування з росіянами або сприймаються ними як авторитетні партнери. До того ж, перш ніж створювати такі канали, Європа має узгодити чіткий порядок денний, який охоплюватиме управління ризиками у відносинах із Москвою, а також сформулювати набір керівних принципів — при цьому не створюючи несподіванок для США.

“Але радикальні зміни в навколишньому середовищі роблять ці кроки нагальними. Європі давно пора знову навчитися дисципліні спілкування зі своїми супротивниками”, — підсумував директор.

Нагадаємо, союзники України поспішають зміцнити позиції Києва напередодні переговорів між президентом США Дональдом Трампом і російським диктатором Владіміром Путіним, побоюючись, що ті можуть укласти невигідну угоду, яка послабить всю Європу. Обговорюється трикомпонентний пакет підтримки.