Китай та Казахстан прискорюють розвиток Транскаспійського транспортного маршруту в обхід Росії. У разі реалізації цих планів Москва може втратити мільярдні доходи від транзиту між Азією та Європою.
Пекін має намір у найближчі роки суттєво збільшити обсяги вантажопотоку в Європу через Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут, також відомий як “Серединний коридор”. Цей маршрут проходить через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, Грузію та Туреччину, що дозволяє повністю обійти територію Росії.
Хоча цей шлях є складнішим за традиційний російський транзит через поєднання залізничних перевезень, морських переправ та митних процедур кількох держав, Китай і Казахстан активно інвестують у його розвиток. Серед основних причин – ризики санкцій, зниження довіри до Росії як транзитної країни та прагнення зменшити залежність від нестабільних морських маршрутів.
Для розвитку коридору компанія “Казахстанські залізні дороги” (KTZ) планує до 2030 року інвестувати близько 10 млрд доларів у модернізацію залізничної, портової та термінальної інфраструктури.
Уже в 2026 році планується побудувати близько 900 км нових залізничних шляхів. Зокрема, ділянка Аягоз – Бахти створить третій залізничний перехід на кордоні з Китаєм. Це дозволить збільшити пропускну спроможність маршруту з 55 млн до 100 млн тонн вантажів на рік до 2030 року.
Крім того, KTZ інвестує понад 100 млн доларів у будівництво шести нових вантажних суден для перевезень через Каспійське море між портами Актау, Курик та Баку.
На фоні розширення транспортного коридору KTZ також готується до проведення IPO у 2026 році з можливим розміщенням акцій у Казахстані, Лондоні та Гонконгу. Отримані кошти планують спрямувати на подальший розвиток інфраструктури та оновлення рухомого складу.
За даними асоціації ТМТМ, обсяги перевезень за маршрутом зросли з 2,76 млн тонн у 2023 році до 4,48 млн тонн у 2024 році. У першому кварталі 2026 року через коридор вже пройшло близько 173 контейнерних поїздів, а до кінця року Казахстан сподівається збільшити цей показник до 600. У 2027 році цей показник може зрости ще на 67%.
За оцінками аналітиків, після виходу маршруту на повну потужність Росія може остаточно втратити статус ключового транзитного вузла між Азією та Європою, що призведе до багатомільярдних втрат для неї.