Джерела видання The Economist в українському уряді повідомили, що президент Володимир Зеленський дав вказівку готуватися до ще двох-трьох років конфлікту. Журналісти зазначають, що немає “жодної переконливої причини, чому Україна не може продовжувати боротьбу так довго”.
“Вона виживе, хоча й заплямована мілітаризмом та корупцією воєнного часу”, — підкреслюють у виданні.
У статті йдеться про те, що значний ризик для майбутнього країни становить внутрішня політика. На початку повномасштабної війни єдність була практично абсолютною, але з тих пір “тиск воєнного часу та корупційні скандали знову виявили розбіжності”. Одним з таких скандалів вважається “Міндічгейт”, у якому задіяне близьке оточення Зеленського.
Журналісти, посилаючись на дані інсайдерів, критикують кадрову політику президента. Вказується, що замість залучення талановитих фахівців Зеленський “скотився до дедалі більш відстороненого, візантійського стилю управління”.
“Його офіс контролює значну частину медіапейзажу, включаючи анонімні акаунти в соціальних мережах, які використовуються для дискредитації опонентів”, — йдеться у матеріалі.
Також підкреслюється, що діяльність антикорупційних органів зазнала саботажу через судові справи. А Василя Малюка усунули з посади голови СБУ після того, як він відмовився допомагати в переслідуванні антикорупціонерів, пишуть в The Economist.
“Зеленський не терпить сильних особистостей. Він створив навколо себе культ вірності”, — зазначає один з високопоставлених офіцерів розвідки.
При цьому у статті зазначається, що новини з фронту для України є найбільш позитивними за останні кілька років. Українське командування вважає, що за допомогою дронів вдалося зірвати наземний наступ Кремля. Протягом кількох місяців Київ знищує більше солдатів, ніж Москва встигає поповнювати свої ряди.
Серед співрозмовників видання є оптимісти, які вважають, що мирні переговори можуть відновитися цього літа. Але, найімовірніше, бойові дії триватимуть, поки одна зі сторін не капітулює.
Невідомо, коли настане переломний момент у Росії. Помітні слабкі сторони: зростання критики всередині РФ, стагнація економіки, українські удари та санкції. Бюджет був підтриманий війною в Ірані, але невідомо, як довго ціни на нафту залишатимуться на високому рівні.
“Ми стали досить схожими, хоча наші ризики різні. Хто з нас зазнає краху першим, чи що, якщо жоден з нас не зазнає краху? Цього вам зараз ніхто не може сказати”, — зазначає один з українських дипломатів.
Раніше постійний представник Росії при ООН Васілій Нєбєнзя заявив, що Москва не погодиться на мирну угоду без “усунення першопричин” війни. Серед основних вимог Кремля — остаточна відмова Києва від вступу до НАТО. У Москві продовжують наполягати на нейтральному статусі України.