Громади перевірили на дотримання ключових принципів доброврядності
У процесах відновлення громади найбільше дотримуються принципів доброго врядування в категоріях прав людини, соціальної згуртованості та інклюзивності, але найменше у категорії етичної поведінки і доброчесності, що забезпечує пріоритет публічного інтересу, доброчесність і запобігання корупції в управлінні.
За її словами, про це свідчать результати моніторингу рівня доброврядності відновлення у громадах Миколаївської, Одеської, Чернігівської та Херсонської областей, що проводився експертною командою проєкту “Сприяння підвищенню стандартів планування та реалізації відновлення на муніципальному рівні”.
За її словами, моніторинг здійснювався для десяти громад Півдня і Півночі. За його підсумками було встановлено середній індекс доброврядності процесу відновлення, який у середньому складає 53%. Для громад Миколаївської області він становить 54%, Одеської – 52%, Херсонської – 56%, Чернігівської області – 49%.
“Важливо, що 5 з 10 громад, у яких проводився моніторинг, затвердили на сесіях місцевих рад програми комплексного відновлення. І як зазначає експертна команда, яка його проводила, попри низку системних викликів, громади продовжують працювати над ПКВ, удосконалюють їхній зміст, шукають партнерства і демонструють готовність до впровадження принципів доброго врядування”, – зазначила Шуляк.
Водночас, до слабких місць – потенційних напрямів розвитку, що потребують уваги як з боку місцевої влади, так і на національному рівні, експерти проєкту віднесли інституційну готовність держави та громад до процесу відновлення.
Громади потребують підтримки з боку держави: чіткої загальнодержавної політики та координації процесу відновлення, визначення архітектури планувальних документів, підходів до класифікації територій, методологій та інструментів щодо розробки локальних нормативно-правових актів, систем моніторингу та оцінки стратегічних документів громади.
Шуляк зазначила, що найвищий рівень відповідності принципам доброго врядування громади продемонстрували у категорії прав людини, соціальної згуртованості інклюзивності – 74%. Високий рівень відповідності у категорії зворотного зв’язку у частині залучення громадян – 68% та ефективності і результативності щодо забезпечення сталого розвитку території – 58%. Але найнижчий рівень відповідності експерти проєкту виявили у категорії етичної поведінки і доброчесності.
“Дотримання саме цих принципів забезпечує пріоритет публічного інтересу, доброчесність і запобігання корупції в управлінні. Але у цій категорії індекс добровдяності – 10% в середньому”, – констатувала Шуляк.
Вона також додала, що у межах проєкту в цих громадах також проводився моніторинг прозорості та доброчесності під час відновлення обʼєктів. Для цього в кожній громаді обрали один обʼєкт, на якому тривають або вже завершені будівельні роботи. Під час аналізу закупівель і виконання робіт на цих обʼєктах виявлено ознаки ймовірних порушень. Зокрема, на восьми з десяти обʼєктах зафіксовано 11 потенційних порушень у сфері закупівель.
Йшлося, зокрема, про відсутність конкуренції при проведенні закупівель, обмежену прозорість щодо відкритості та доступності тендерної документації, недостатній контроль за ходом виконання робіт на обʼєкті та відсутність дієвих механізмів громадського моніторингу.
При цьому Шуляк зауважила, що саме прозорість процесів відбудови є одним з 14 принципів успішного відновлення, від дотримання якого неможливі ні безпосередньо відновлення, ні подальший розвиток України. Вона нагадала – у минулому році були проведені масштабні публічні консультації для доопрацювання законопроєкту “Про основні засади відновлення”, під час яких групі представників з категорії бізнес, без якого неможливе якісна відбудова, запропонували виділити на їх думку найголовніші принципи. Йшлося про:
- Людиноцентричність;
- Законність;
- Новий європейський Баухаус;
- “Будуй краще, ніж було”;
- Інтеграція;
- Децентралізація та субсидіарність;
- Співробітництво та координація;
- Планування та пріоритизація відновлення;
- Фінансова сталість;
- Доброчесність;
- Відповідальність;
- “Всі бачать все”;
- Цифровізація;
- Відсутність дискримінації та рівність прав і можливостей жінок та чоловіків.
На думку бізнесу, для них серед запропонованих принципів є прозорість, відповідальність, цифровізація, перехід від “пожежогасіння” до випередження. Також представники бізнесу запропонували додати до переліку принципів усунення забюрократизованості, яка уповільнює усі процеси.
“Підприємці наголошують на важливості відповідальності. Йдеться про принцип громадського контролю над виконанням обов’язків органів місцевого самоврядування у сфері відновлення. Не менш важливим є принцип “всі бачать все”, а також цифровізація, оскільки вона, на думку бізнесу, значно спрощує процедуру отримання і надання послуг і закрила б величезну купу проблем. Також учасники з цієї групи наголосили на необхідності розставити пріоритети і надати можливість представникам бізнесу із усієї України мати доступ до об’єктів відновлення”, – резюмувала Олена Шуляк.