Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування сьогодні, 18 лютого, спільно з Всеукраїнською асоціацією громад провів тренінговий семінар “Відновлення та розвиток громад: успішні практики та обмін досвідом”.
На семінарі презентували і обговорили важливі аспекти створення таких стратегічних для громад і областей документів як програма комплексного відновлення, план просторового розвитку тощо.
Окрім цього, учасники заходу обмінялися кращими практиками щодо розвитку цифровізації, управлінням комунальної власності та боротьби з довгобудами у своїх громадах. В результаті, представники територіальних громад висловилися з ініціативою створити платформу з обміну кращого досвіду для масштабування таких ініціатив – в комітеті з питань держвлади підтримали цю ідею.
Загалом до обговорення долучились голова комітету Олена Шуляк, заступниця Міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська, а виконавчий також директор Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування “Всеукраїнська асоціація громад” Іван Слободяник.
З доповідями виступили голова Межівської територіальної громади Дніпропетровської області Володимир Зражевський, голова Пісочинської громади Харківської області Олег Чернобай, голова Дрогобицької громади Львівської області Тарас Кучма, голова Долинської громади Євгеній Звіздовський та представники Опішнянської громади.
За словами Олени Шуляк, програма комплексного відновлення – базовий документ, яким керується громада або область, які долають наслідки війни, але роблять це на принципом “Будуй краще, ніж було”. Через війну, наголосила вона, містобудівна документація більшості українських територіальних громад, як і стратегія їх розвитку часто у поганому стані.
Виправити це може створення громадами програм свого комплексного відновлення (ПКВ), які будуть вхідними даними для подальшої розробки документації. Зокрема, йдеться, наприклад, про доцільність зміни функціонального призначення територій, перенесення об’єктів виробничої сфери тощо.
“Нині програми комплексного відновлення створюють близько 200 українських територіальних громад, а деякі їх вже навіть затвердили і презентували. Зокрема, першою стала Київська область, яка презентувала ПКВ наприкінці 2023 року, другою – Житомирська область, яка зробила це на початку 2025 року. Якісно розроблена ПКВ є основою для містобудівної документації, інших планувальних документів, зокрема стратегій розвитку. Це свого роду вхідні дані для створення більш стратегічних документів. Відтак, створюючи ПКВ громади не лише планують своє відновлення, а і подальший розвиток”, – наголосила Шуляк.
Водночас, додала вона, з 1 січня цього року громадам заборонили використовувати для планування своїх територій і, зокрема, для зміни цільового призначення земельних ділянок і виділення їх під забудову детальні плани територій (ДПТ), адже це містило корупційну складову. Втім, з 1 січня 2025 року вступила в силу заборона щодо ДПТ і відтепер виділення земельних ділянок під забудову можливе лише за допомогою плану просторового розвитку (ППР), що означатиме фактичний знак “стоп” для хаотичної забудови і різних видів земельного рейдерства.
“План просторового розвитку, який поєднує містобудівну і землевпорядну документацію – документ досить складний. Відповідно, його підготовка вимагає детального аналізу всіх аспектів життєдіяльності громади. Наразі активно розробку здійснюють лише кілька десятків громад. Одними з перших плани просторового розвитку почали розробляти Чугуївська та Мереф’янська громади на Харківщині і вже розробила Пісочинська, яка сьогодні поділилася з нами своїм досвідом”, – додала голова Комітету містобудування.
Водночас, вона зазначила, що для полегшення і спрощення цього процесу пропонується одразу два інструменти. Це містобудівний кадастр державного рівня, який вже почав працювати, а також програми комплексного відновлення (ПКВ), дані з яких можуть стати основою планів просторового розвитку.
За словами Наталії Козловської, наприкінці минулого року в Україні запустили містобудівний кадастр державного рівня і станом на сьогодні понад 500 українських територіальних громад знаходяться у процесі створення нової містобудівної документації. Це дозволить громадам полегшити надання адміністративних послуг, а також якісно управляти територіями в контексті наповнення місцевих бюджетів за рахунок земельного податку.
“Тож досвід громад, які сьогодні проходять шляхом створення таких документів – надзвичайно цінний. Він дозволяє нам отримувати необхідний фідбек і розуміння, які питання у громад ще лишаються без відповідей”, – пояснила Козловська.
Іван Слободяник додав, що через війну і її економічні, а також політичні наслідки очікувати на ті чи інші прориви у децентралізації і реформі місцевого самоврядування не варто. Втім, асоціація завжди шукає ті ресурси, які вже є у громад у наявності і які без зайвих зусиль можуть бути для цього використані.
“Один з них – успішні практики інших громад у цьому, які можна масштабувати. Тож досвід Дніпропетровщини, Харківщини, Полтавщини і Львівщини обовʼязково стане у нагоді”, – зауважив Слободяник.
У продовження голова Межівської територіальної громади Дніпропетровської області Володимир Зражевський показав на прикладі своєї громади про особливості створення ефективної програми комплексного відновлення території територіальної громади для прифронтової зони. Далі з презентацією виступив голова Пісочинської громади Харківської області Олег Чернобай, який розповів про реалістичні та економічно доцільні комплексні плани просторового розвитку територій з акцентом на переформатування логістики, комфорт мешканців та додаткові кошти на реалізацію задумів. Крім цього, представник Опішнянської громади з КП “Опішня-Агро” Максим Хоменко розповів про те, яким може бути розвиток місцевості з акцентом на сільське господарство і використання комунального майна. А голова Дрогобицької громади Львівської області Тарас Кучма розповів про досвід цифровізації життя громади на прикладі Дрогобиччини.
Це вже другий семінар з серії воркшопів, присвячених базовому законодавству щодо відновлення України – рамковому законопроєкту “Про основні засади відновлення”. Перший відбувся на базі комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування 18 листопада 2024-го року на тему “Адвокація змін: як висвітлювати процеси відбудови та відновлення ефективно”.
Раніше на семінарі Шуляк презентувала законодавчу рамку, яка регулює процеси відновлення та відбудови в країні – законопроєкт, який нині готується до реєстрації.
“У законопроєкті прописані 14 ключових принципів, на яких має базуватись відновлення України. Серед них необхідно виділили, по-перше, прозорість – кожен крок законопроєкту обговорюється відкрито, щоб уникнути “кабінетних домовленостей”. По-друге, діалог – усі зацікавлені сторони прийняли участь в обговоренні законопроєкту. По-третє, реальні потреби – закон пишеться не “для галочки”, а для реальних людей. Людиноцентричність – потреба та головний висновок публічних консультацій”, – підсумувала Шуляк.