Герман Галущенко став міністром Юстиції – в Міненерго він відзначився гучними скандалами
На попередній посаді Галущенко був оповитий скандалами щодо корупції в енергогалузі, але Банковій потрібна надійна людина у міністерстві міністерств.
Верховна Рада України підтримала призначення Германа Галущенка міністром юстиції України. Він змінить посаду в уряді після трохи більше чотирьох років на посту міністра енергетики та замінить Ольгу Стефанішину.
Сама Ольга Стефанішна в новому уряді не працюватиме. За даними ZN.UA на цьому особисто наполягла нова прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Очікується, що Стефанішину призначать послом України в США.
Герман Галущенко за освітою юрист (він закінчив Львівський державний університет імені І. Франка за спеціальністю «Правознавство», а згодом і Українську академію зовнішньої торгівлі за спеціальністю «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», де отримав диплом магістра міжнародного менеджменту). В енергетику, а саме «Енергоатом», Галущенка привів одіозний колишній депутат із підозрою у державній зраді Андрій Деркач – Галущенко був його «юридичною правою рукою».
До призначення в Кабінет міністрів Герман Галущенко у 2020-2021 роках обіймав посаду віцепрезидента ДП НАЕК «Енергоатом». Після його роботи в компанії Галущенку закидали, що саме за його керівництва «Енергоатом» вперше за кілька останніх років став збитковим, а також, що у цей час скоротились обсяги виробництва енергії на АЕС, що змусило Україну імпортувати великі обсяги електроенергії з Росії та Білорусі (тоді ще Україна входила в спільну енергетичну зону із східними сусідами).
Також за керівництва Галущенка «Енергоатом» продавав значні обсяги електроенергії за зниженими цінами компаніям олігархів Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського, на чому заробляли компанії олігархів.
На посаді міністра Герман Галущенко теж відзначився скандалами навколо Міненерго. Так, міністерство по суті не впоралось із відновленням енергосистеми після низки російських атак по інфраструктурі, а піком скандалу навколо Галущенка стало його лобіювання добудови Хмельницької атомної електростанції, для чого він запланував закупити у Болгарії російські реактори.
Будучи очільником Міненерго за роки своєї каденції Галущенко планомірно займався звільненням «чужих» та призначенням «своїх» людей у всі державні енергетичні компанії, навіть коли ці компанії формально знаходилися в управлінні Кабінету Міністрів України. АТ «Оператор ринку», ДП «Гарантований покупець», АТ «Українські розподільчі мережі», ПрАТ «НЕК «Укренерго», АТ «ОГТСУ», ПрАТ «Укргідроенерго» – ось неповний список компаній, керівників яких було звільнено з подачі Галущенка, та щодо яких точилася боротьба про призначення лояльного особисто Галущенку менеджменту. Аналогічна робота проводилася і щодо національних регуляторів ДІЯРУ та НКРЕКП.
Тому можна не сумніватися, що на посаді голови Мінюсту Галущенко ще довго здійснюватиме кураторство Міненерго. Тим більше, що нова міністерка – пані Гринчук – є його креатурою і їх стосунки надзвичайно міцні й довірчі.
Додаткового «шарму» Галущенку додає історія із затриманням його заступника Олександра Хейла на хабарі у пів мільйона доларів, які він вимагав, на хвильку, за дозвіл компаніям евакуювати обладнання із зони бойових дій. Тоді Галущенка пробувало відбілити СБУ, яке заявило про сприяння міністра у викритті, але НАБУ, яке вело справу, про жодну роль міністра не згадувало.
До цього НАБУ також повідомило підозру у змові, яка призвела до збитків державній «Центренерго», ексзаступнику Галущенка Максиму Немчинову. Інший перший ексзаступник Галущенка Юрій Власенко отримував підозру у справі аукціону Міненерго щодо продажу скрапленого газу «Укрнафті».
А ще раніше низка посадовців «Енергоатома» отримали підозри у розтраті державних коштів. Та й загалом навколо «Енергоатому» за керівництва Галущенка відбувалось багато дивних історій, коли компанія укладала договори про поставки, всупереч закону відпускала електроенергію без передоплати, а кошти так і не отримувала.
А зовсім нещодавно стало відомо, що НАЕК «Енергоатом» після підвищення цін на електроенергію накопичив нерозподіленого прибутку на 60 мільярдів гривень.
Провал закупівлі газу напередодні опалювального сезону 2025-2026 року теж вважають «заслугою» Германа Галущенка як міністра енергетики.
Таким чином на посаді міністра енергетики Герман Галущенко відзначився, насамперед, гучними корупційними скандалами. У Міністерство юстиції він переходить як юрист із досвідом у міжнародному арбітражі для захисту державних інтересів України. Зокрема, його компанія була субпідрядником та співпрацювала із великими західними компаніями, які представляли інтереси України у міжнародних судах та арбітражах.
Водночас на новій посаді він, серед іншого, буде зобов’язаний вести перемовини про структурні маяки МВФ, відповідатиме за виконання вимог Ukraine Facility, де станом на зараз провалюється саме правова частина, а також даптацію законодавства України на шляху до вступу у Європейський Союз.
Коментар ZN.UA
Якщо Міноборони сьогодні є головним міністерство для країни, то для будь-якої влади ключовим міністерством завжди є Мін’юст. Тому допустити на цю посаду людину, контрольовану не на 100% Банкова не могла.
Так, без візування Міністерства юстиції не виходить жоден документ Кабінету міністрів, жодна постанова і жоден законопроект, який уряд подає на розгляд до парламенту.
Також Мінюст відповідає за реєстр майнових та корпоративних прав та й загалом усі інші реєстри. Жодне рейдерство де-факто неможливе без схвалення міністерства юстиції.
У віданні Мінюсту також знаходиться Державна кримінально-виконавча служба України, бюджет якої до повномасштабної війни був порівняним із бюджетом Державної прикордонної служби України. І це далеко не всі можливості і ресурси міністерства міністерств.
Таким чином Мінюст повинен очолювати максимально перевірений у комерційних та бюрократичних «боях» кард. І саме тому «корисність» Галущенка на цій посаді перекриває усі його жахливі репутаційні плями, бо Герман Галущенко – лицар, який втратив страх і чхав на докори.